Сторінка 4 з 4

Re: Чорногора 22-24 травня

Додано: 21 травня 2015, 15:04
Anny
По прогнозах обіцяють дощі і +8+10 з вітерцем на Говерлі, то ж беріть дощовики/сміттєві пакети/кульки/просто купальники на вибір :) ну або можна якесь жертвопринесення Перуну, але враховуйте що пєчєньками тут не відкупитися :twisted:

http://www.mountain-forecast.com/peaks/ ... casts/2061

Re: Чорногора 22-24 травня

Додано: 25 травня 2015, 19:45
Куриленко Сергей
Дякую Ігорю та всій команді за чудовий похід!!! Все було круто, не зважаючи на те, що "Говерла роздавала люлей"! :D До зустрічі в наступних походах :)

Re: Чорногора 22-24 травня

Додано: 25 травня 2015, 22:45
Katrusya
Лежачи вдома на дивані.. З ногами, звисаючими у тазік з теплою водою, важко повірити, що ВСЕ ЦЕ НАСПРАВДІ СТАЛОСЬ!
Друзі, я щиро вдячна долі, що була саме з Вами у цьому поході. Дякую Ігорю за його незламну силу духу, вміння приймати рішення і вести за собою, попри всілякі катаклізми. Ти справжній лідер! Дякую Анюті за підтримку і добрі слова, які дуже мотивують рухатись вперед! Дякую Сергію за його витримку, кмітливість і енергійність, ну і, звичайно ж, за навички документаліста)) Дякую Олі за її янгольське терпіння, за все смачненьке і за добрий норов) Юля, с ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ще раз) Я думаю, що цей похід дуже знаковий для тебе, і недарма співпав з датою твого календарного дорослішання)) Ти справилась на 100%! Шура Повар, якщо ти це читаєш, у світі напевно немає нічого, що б могло позбавити тебе гарного настрою і манери у всьому знаходити привід для посмішки. Це чудове вміння! Але ліпити бонжурки - не менш чудове вміння!)) Маша, ти дуже турботлива і все утримуєш у колі своєї уваги, дуже жіночні якості зібралися в тобі. Дякую) Ілля, на тебе можна покластись у важку хвилину, дякую!) Але хотілося б щоб ці важкі хвилини, якщо і з'являлись, то виключно ззовні, а не висмоктувалися з пальця) Лесик і Світляк (підслухала як Ви один одного називаєте) ви дуже світла пара. Дякую, що стали прикладом справжнього порозуміння і взаємовиручки між двома близькими людьми! Ось) Сьогодні дзвонив брат, розказав, що читав цю статтю http://112.ua/avarii-chp/troe-turistov- ... 31612.html . Друзі, ми причетні до доброю справи) Хай левел мудрості росте з кожним днем, прямопропорційно з якістю нашого всесвіту) Чекаю на фоточки))

Re: Чорногора 22-24 травня

Додано: 27 травня 2015, 01:21
Grizli
Маршрут пройдено повністю, як і було заплановано (хто б там що не казав) :mrgreen:
ПВД видалось насиченим різними подіями, які змінювали одна одну дуже швидко. Відчуття блаженства та відчуття повної жесті йшли поруч, а інколи навіть в тандемі :)
Пригоди почалися вже при відправленні потяга, коли ми не дочекались трьох членів групи. Як виявилося згодом, двоє з них все ж таки встигли, але вбігли в перший вагон, який побачили. Іллю ж в той вечір ми так і не дочекались, спецоперація "зупини потяг для Іллі" була провалена. З цього моменту почався квест під назвою "придумай найвдаліший маршрут для Іллі" в якому були задіяні патріарх Гряди, заступник патріарха Гряди, два провідники та всі присутні члени групи :D Після того, як квест ставав все складнішим, почали лунати сумніви в тому, що Ілля разом із котловічами нас наздожене. Деякі гарячі голови були навіть серйозно налаштовані розтринькувати бюджет групи та купувати першу ліпшу кастрюлю, або віджати котловіч в Мельничука :lol:
Прибувши у Франік, група включила форсаж і побігла на маршрутку, ще більший форсаж увімкнув засланий гонець Льоша, який вчасно купив квитки. В неравному бою за місця, представники турклубу "Гряда" отримали повну перевагу і з комфортом розмістили себе на місцях, а рюкзачла в проході :wink:
Три години в маршрутці промайнули в розмовах за жизнь. У Верховині нас чекав Віталій разом з Мельничуком на своєму фіровому газіку, згодом Мельничука замінив місцевий батька воділ :D Між цими подіями сталося те, в що не вірила більша частина групи, підрулив Ілля на кабріолеті. В газіку ми вже їхали разом, гарячі голови, які лобіювали купівлю кастрюлі були посрамлені :)
Шарячись Верховиною отримуєм дзвінок від Даші з Серьогою, виявляється вони теж в Карпатах, вирішуєм зробити зустріч на Несамовитому, затарюємось коньячком. Нажаль епохальній зустрічі не судилося відбутись :?
Починаєм підйом на гору Вухатий камінь, погода радує, але як виявилося згодом, це була круто спланована пастка! В районі вершини Вухатого каменя починає насуватися безглуздий та нещадний туман. Повно сніжників, на якомусь з них втрачаєм стежку і валим хвилин десять по азімуту. Знаходим стежку, починає гриміти, вітер з дощем стають просто жестякові. Стрімаємось блискавок, всі вимикають телефони, включаєм форсаж і все ж таки виповзаєм на Піп Іван та ховаємось за стінами обсерваторії. Розхобачуєм чайок, виходити з укриття дуже не хочеться. В одній з кімнат зустрічаєм чувака, що раніше ходив з Грядою і ще одного, який чомусь вирішує нас пороздупляти (с хєра лі?). Чуваки не вірять, що нам вдасться пройти запланований маршрут і радять залишатись на ніч в обсерваторії. Намагаюсь захищати групу та доводити, що ми здатні пройти маршрут. Чуваки ставляться скептично, один з них готовий сперечатись на пляхан, що ми не дойдем. Галімо, що зам`яли тему, треба було доводити спір до логічного завершення :mrgreen:
Порадившись із групою, вирішую залишитись в обсерваторії, по-перше всі дуже замерзли, по-друге поруч є підтанувший сніжник, в якому зібралась вода, по-третє завжди хотів заночувати в обсерваторії. На другому поверсі ствимо намети, окультурюємо кухню, розвідуєм балкон. Балкон просто шикарний :D
На другий день прокидаємось в 4:30, виходимо в 6:30, майже як і планували. Валим в нормальному темпі, зацінюєм гори та озера, погода радує. Нажаль у Свєти зовсім галімо стає з коліном, Льоша приймає рішення разом зі Свєтою валити на Заросляк від Несамовитого. Не круто розділяти групу, але Льоша вже прохаваний чувак і мабуть в тій ситуації зробив правильно, особливо враховуючи події, що трапилися згодом...
При підйомі на Брескул починає псуватись погода, прискорюємось. На початку підйому на Говерлу погода виглядає достатньо адекватною, все виглядає так, наче ми встигаєм проскочити. Але на середині підйому стає зрозумілим, що таки не встигаєм. За 5 хвилин хмара скорочує видимість до десяти метрів, починають хєрячити блискавки. Очково...
Залишаюсь чекати всіх, включаємо максимальний форсаж. Збираємось вже під вершиною, майже пробігаєм її з подивом спостерігаючи як комєрци співають собі пісень ризикуючи стати жертвою блискавок.
Починає хєрячити град, просто з маніакальною швидкістю, кількістю та розміром. Проклинаю себе, що не перевдягнув шорти на штані, хєрячить просто "нє па дєцкі". Група мобілізована як ніколи, вмикає надфорсаж. В якийсь момент блискавка хєрячить разом із громом, зі слів Маші, просто переді мною Думки одні - дійти повним складом до хатини під Говерлою...
Здавалося б, що ще гірше може бути в такій ситуації...
В якийсь момент хмара трошечки відходить, бачу попереду якийсь рюкзак, підхожу ближче, чувак. Лежить по склону в низ головою, голова в кровіщі, кричу: "Живий"? - Мовчить...Раз на третій починає мичати. Головне - живий. Підвалює вся група, починаєм знімати рюкзак з чувака та намагаємось поставити на ноги. Чувак в пічалях, на ногах не стоїть, мичить щось не зрозуміле. Починаєм тягнуть чувака разом із Санею поваром, виходить не дуже круто, град з блискавками продовжують хєрячить, склон говерли перетворився на мєсіво.
Хмара трохи розсіюється, стає видно хатину, Сєрьога з дівчатами швидко валять в цей оазіс посеред валіва. Чувак трохи роздупляється і хоча б більш-менш стоїть на ногах, так його тягнути легше. По склону тічуть річки, прискорюємось як можем, часто підсковзуємось, страхуєм чувака по черзі. В якийсь момент чувак роздупляється на стільки, що вимовляє мені, після того, як я підсковзнувся: "Я тебе тримаю)))".
Коли тягнути втрьох три рюкзачла і чувака стає вже дуже важко бачим, як на зустріч нам валить впорядє мужичар. Це Серьога добіг до хатини та покликав на допомогу групу, яка переховувалась від негоди та переважно складалась із сурових мужичар, керівником в яких була не менш сурова жінка. Відразу стало якось позитивно на душі, з`явилась впевненість, що тепер нам точно нічого не загрожує.
Разом дотягуєм чувака до хатини, нас зустрічає толпєнь народу. Аптечка, теплі речі на готові, чуваку надають, на мій погляд, кваліфіковану першу допомогу. Відчуваєм себе у повній безпеці, не віриться, що все закінчилося, сушимось. Коньячок отримує інше завдання і дуже в тєму розходиться по рукам.
Чувака вже зігріли чаєм та майже десятком шарів флісок, він повімляє нам, що звати його Валентин Валерійович, працює на оборонку країни. Може реально потрібну людину врятували)) Валерійович намагається згадати куди ж він ішов, з, чи на Говерлу, викупає як тут опинився і дуже переймається тим, хто його роздягав і чи не зафоткав цей процес :D
Викликаєм рятувальників, чекаєм години 2-3, обідаєм, весело проводим час, група (наче з Житомира) дуже крута та весела!
Постійно зідзвонюємось із рятувальниками, не зрозуміло, чи виїхали, чи ні, чи може вже підїжджають... Приймаємо рішення йти на перемичку, по дорозі зустрічаєм рятувальників. Валерійович почуває себе вже дуже не погано, але все одно здаємо його рятуальникам.
Всі разом, крім Валерійовича залишаємось на ночівлю в будиночку на перемичці за 15 грн з рила, всі задоволені. Від рятувальників дізнаємось, що врятовано ще, чи двох, чи трьох людей, яких теж вальнула блискавка між Брескулом та Говерлою. Про них ми дізнались від мужика та жінки, які пройшли Говерлу траверсом і завалились в хату десь через пів години після нас. По суті для тих чуваків рятувальників викликали теж ми.
Вечеряєм та лягаєм спати просто по королівськи, за вікном видно контури Петроса, а на вікні висить прапор Гряди.
Третій день був найменше насиченим, нам нарешті вдалося звалити від негоди, яка постійно нас переслідувала, якби вийшли на годину пізніше, точно не встигли б. Петрос подолано достатньо легко. На спуску довелось валити, щоб встигнути на дізєль. На цьому нашу пригоди не закінчились, дізєль відмінили у звязку з ремонтними роботами. довелось добиратись автобусом Ужгород-Чернівці до Яремчі, а далі Буковельським бусом.
На цьому наші пригоди закінчилися. ПВД виявилося дуже насиченим, добре, що все закінчилося позитивно.

Слід зробити висновки:
- з погодою не можна шуткувати, вона може змінитися просто вмить;
- в похід треба брати побільше мужичар, дуже не вистачало Вітька та мого корєша Сані, які збирались йти з нами;
- не слід піддаватись на типу роздупльож від чуваків, які вважають себе богами туризму;
- якщо група ломить, щоб встигнути потяг, тре ломить, це ж Гряда!:)
- ночувати в обсерваторії дуже круто, якщо запастись водою

Хочу висловити рєспєктовічі всім учасникам походу, ви проявили себе крутими пєрцами, особливе дякую тим, хто пішов в похід перший або другий раз. Реально було важко, але ви всі справились, мені було приємно з вами розділити радощі та труднощі цього ПВД. Дякую Олі за хавліну, Сані за те, що тягнув Валерійовича, всім за проявлену мужність під час валіва :mrgreen:

P.S. Карпати дуже сильно об`єднують людей, місцеві - це просто агонь, в понеділок зранку дзвонив Віталій, воділа газіка, питав, чи все в нас нормально, як там Валерійович і яким рятувальникам ми його здали, рахівським чи ясинівським :D

Re: Чорногора 22-24 травня

Додано: 27 травня 2015, 11:56
mzakabluk
Уже какой день хожу под впечатлениями. Спуск с Говерлы незабываем. Град с горошинку (говорят с вишенку), ветер, молния то тут то там, дождь, скользкие камни под ногами, желание скорее дойти до домика у подножия горы. Человек без сознания с окровавленой головой. Домик 4х4 и 24 человек.
Игорь отлично нас вел. Лучшими путями. В отличном темпе. Оптимальное количество привалов.
Девочки не ныли. Все шли вместе.
Оля чудесно нас кормила. Бонжур-людоед рассказывал очень странные истории =)
Илья поддерживал на подъеме на Петрос. Игорю спасибо, что не подгонял - шла в своем темпе.
Спуск с Петроса это бесконечность! Ноги до сих пор помнят этот спуск)

Спасибо всем за компанию!

Пришла к вагону за 10 мин до отправления в самый конец поезда (около 18 вагонов), а мне говорят "это не билет - идите в кассу". кинув рюкзак на перроне, побежала менять распечатку на билет (это после-то спуска с Петроса), где как обычно кто-то долго тупил. За минуту до отправления добежала до конца поезда, впрыгнула в вагон. Уху! =)

Re: Чорногора 22-24 травня

Додано: 28 травня 2015, 11:24
Olga_M
Всім дякую за похід,сходили дуже круто!
Нарешті піднялася на Піп Іван, знову зацінила Петрос, була в захваті від краси озер Бребенескула і Несамовитого. Найяскравішим спогадом,звичайно,назавжди залишиться Говерла. Про нещадний град і пекельні блискавки на Кавказі чула не раз,але й подумати не могла, що в Карпатах є гора, яка може роздати не менше! Наша найбільша вершина таки сурова) Хочу побувати на ній ще раз, але, для різноманіття, за софтовіших погодних умов :mrgreen:
Дуже зацінила нашу команду, в якій були як знайомі мені люди,так і новачки, які проявили себе дуже круто і викликали бажання ходити з ними ще і ще!
Рєспєктовіч Ігорьку за крутий маршрут і незгасний оптимізм, усім мужикам - за порятунок Валерійовича (думаю,завдяки зробленій вами добрій справі ми всі цілі і неушкоджені), усім дівчатам - за допомогу з хавкою і гарний настрій, команді - за мужність, витримку і рух вперед, незважаючи на будь-які погодні умови і втому :D
Мої фотки:
https://drive.google.com/open?id=0BzKYl ... authuser=0

Re: Чорногора 22-24 травня

Додано: 28 травня 2015, 13:54
Ілля
Все майже 5 років хотів пройти цим маршрутом, так все щось заважало)
Дякую Ігорю, що дозволив приєднатися до вашої чудової компанії!
На цей раз навіть спізнення на поїзд не завадило мені його пройти!)))
Дякую, що зачекали у Верховині! :D
Враження від пригоди неймовірні!!!
Мабуть, це найкрутіший похід у якому я був за насиченістю та різноманіттям емоцій та подій :P

Мої фотки: http://www.ex.ua/118318161456

Re: Чорногора 22-24 травня

Додано: 28 травня 2015, 18:59
Куриленко Сергей
І ще трохи фоток :) http://www.ex.ua/969666687667

Re: Чорногора 22-24 травня

Додано: 29 травня 2015, 03:22
Anny
Важкопередаваний каламбур думок та почуттів. Перелік подій можна почитати вище.

Оце так, хтось на потяг запізнився, бггг)) Казанки? та блііін... Ладно, по ходу розберемося. Встиг, ну ок. Даша, ульо! Ура, до зустрічі :) О, сонечко! Вгору. Сонечко :) Вгору. хм... та що за... мокро... блін! здуває... блим, бах! Стрьомнувато. Поднажмєм! ну і дубак на цих розвалинах... О, AL-STALKER :D "Остаемся зимовать". Даша, ульо! Що? град, Говерла?!. Ок, у нас теж з погодою якась д...па! Жаль... Дощ скінчивсі :) Ооо, який світнок! 8) Сонечко! озеро раз! Сонечко! озеро два! Жарко... Вгору, вгору... затягло трохи, не пече - клас :) Проскочимо! останній ривок сьогодні. Грьобаний вітер... Це що жарт, зновуууу... Блим, бах! Блим, бах! От зараза, не проскочимо! Чого тут усі шаряться, люди, йдіть додому! Вниз-вниз-вниз! Аааааа, град! нє ну це вже занадто!!! не люблю Говерлу! швидше донизу... блим, бах! "Анька, ну що у колибу вниз? - Угу!" Внииииз!!! Блим, бах! рюкзак? людина?! *зовсім непередаваний вир думок і висловів* Команда "вниз!" вода, град, слизько, заразаааа! блим, бах! "та не може ж в нас получити, це вже було б свинство..." Вниз. хатинка! сухі люди... Люди, а чого ви такі сухі? пальці не рухаються, капітан-Крюк йоптєль! О, коньячок! ще ковток! Рятівники, прийом-прийом!!! Таак, що тут у нас? Чувак жартує, ну норм :) з"їсти би ще чогось... Оп, сосиска. Оу, сирович... чай, ммм... так, ну давайте вже і шоколадку, зазря ту Говерлу брали чи як?! тепер можна і почекати... годинка... що за фігова погода... люди, а ви нормальні тут :) дві... ого, та ви і веселі)) та ну, давайте назустріч пхатися, сидіти мокро і одне місце затікає. Попустило :) Лаятися вже навіть подумки не хочеться)) Привіт, рятівники! Щось ви ніфіга не молоді та спортивні як у кіно, навіть навпаки. розчарування :? Усюди обман! Ого, оце так комфортне проживання :o Обсохну, зашибісь! Гарчий супчик, псєвдо-бонжуро-рафаелки! Падьоть! трохи мокрий спальник, та ладно, теж падьоть!!! Піп-піп-піп... шо, знову, під самий світанок?! ну так, красиво звісно, але... ок, встаю-встаю! О, сонечко! тепло :) оууу, Петрос! я і забула який тут підйом... палиці, я вас люблю :!: Вгору і бадьоро! Оп, половина і навіть хмар поблизу нема :) Оп, вершина! чисте небо над Петросом. Оце так благодать! Над Говерлою знову якийсь треш збирається. ну що за гора... хоча б якщо навколо мене постійно стіки п"яних комерців крутилося я б теж "риганула"... Гарно тут. Ладно, валимо вниз, раховоз не чекатиме. Вниз, вниз. гарненькі краєвиди :) вниз, вниз. Що ж так пече?! гарна полонинка, половина шляху пройдено. добре посидіти)) ноги не сохнуть, наче дві мокрі сардельки... ну ладно, вниз, вниз. Пік сонця, певно обличчю хана)) ну от тут це пару спусків і має бути село. вниз-вниз. О, село! нарешті! вниз-вниз-вниз. та коли ж вже ті грьобані колії? вниз-вниз-вниз... ну на-ре-штіііі! долой мокрі боти! Слава сандалям! Що, раховозу таки не буде?! оййй! та не важливо... Сандалі! - от де щастя! :D Раз бус! Два бус! ну от і Франик. Миска борщу. Дякую усім!!! а обличчю так лише троха підхана))

Re: Чорногора 22-24 травня

Додано: 29 травня 2015, 08:12
viktor
Суперпотік думки :D

Re: Чорногора 22-24 травня

Додано: 29 травня 2015, 11:54
Anny
Варто відмітити той факт який за усіма пригодами втрачається трохи. Все ж таки більшу частину маршруту погодка була сонячна та чарівна, а краєвиди казкові. Бо десь 2/3 шляху ми йшли під чистим небом над хмарами і це неймовірно, кожного разу дивлюся і кожного разу вражає :) і крокуси радували око усюди.
ну а люлєй нам роздали лише 2 гори з 6 :lol:
і напевно зря я таки помила ноги у льодяному Несамовитому))))
viktor писав:Суперпотік думки :D
Оо, Вітьок, це лише скупа передача основних думок, бо словами важко передати усю барвистість почуттів і тих емоційних крайнощів від мегащасливості до мегастрьомнонещасливості. слова куці та бідні, ти ж знаєш)) людина нестабільний елемент, моменти швидкоминучі і шоколад моментально з"їдається...
PS: пішла на підвіконня з чаєм...

Re: Чорногора 22-24 травня

Додано: 31 травня 2015, 08:23
Katrusya
Вирішила нарешті всіх порадувати відосом про наш похід. Він вийшов довгим) Хотілось у нього все втулити. https://www.youtube.com/watch?v=ATRXw6W ... e=youtu.be Приємного перегляду:)