Коли тобі нарешті пощасливилось, небесні світила склали певну фігуру і червоний ветеран міжміських перевезень поніс твоє грішне тіло в повну ж*пу, то тут головне не нервувати і все, що в подальшому на твою долю випаде, сприймати як благо і усім серцем радіти цій нагоді. Тому що знаходячись в повній ж*пі ти ніколи не знаєш, що з тобою може трапитись. Ти можеш спати на здоровенній камінюці під зоряним небом, будувати переправи з підручних засобів, горланити пісні, грітися водочкою, оголошувати довжелезні тости, одночасно пріти і кізячитись в Л1, мало не втопити свого братана, ламати руками-ногами дерева, кізячитись в дрислячому спальнику і т.д. і т.п. Просто є речі, які важко передати словами. Речі, які можна відчути тільки на власному досвіді. Вони варті усіх труднощів і сил. Усього жиру душі, який ти палиш долаючи цей до болю знайомий ландшафт.
На завершення висловлю подяку Петру і всім учасникам лосіння. Всі красавчики. Усім респектовічі, цьомки і обнімашки
)!
Мерзнути майже не прийшлося, хіба що в неділю зранку, але це швидко пройшло дякуючи гарному темпові руху. Місцями мені приходилось навіть бігти, але це не проблема 
