Всім туристам привіт...
Я часто подорожую з турклубом "Гряда", і цей виїзд (на мій превеликий жаль, брудні джинси, сором, амнезію, кріпатуру, зірваний голос та майже зламаний ніс) не став винятком.
Про сам зліт сказати нічого, оскільки відповідна ділянка моєї пам’яті подібна до чистої дошки, що вже ніколи не буде вкрита свіжим клинописом. Бо що ж запам’ятаєш на цьому рандеву (а чи може баталії?) з глибоким та перманентним алкогольним сп’янінням, такими довгими та липкими днями, доки липень кволо добігає кінця, а серпень все ніяк не зажене першого цвяха-двадцятку у труну літа?
Тож залишається знічено крутити у руках цю глиняну пластину, що колись несла відбиток твого (самого справжнісінького) життя, картати долю та складні біохімічні механізми, прокидатись поночі під уламками спогадів, знову і знову вживати етаноловмісні напої та вибивати клин за клином нові і нові символи – бо що ж взагалі має значення, як не вони?
А що, як не вони?
ПС: Зрештою, у пошуках чи втратах себе самого користуйтесь послугами професіоналів, таких, як турклуб «Гряда».
Турклуб «Гряда», лише турклуб «Гряда»
