Ще один шикарний зліт
Дякую, Пєтя! мені дуже сподобалася ідея розділення зльоту на дві частини пішу та водну окремо. Усі мали можливість спокійно спробувати себе у різних форматах. Та і експеримент зі змаганнями вважаю вдався на 100%! Особливо як для першого разу.
Взагалі я вперше приймала участь у такого роду змаганнях і мені дуууже сподобалося, починаючи з вибору місцевості і закінчуючи маршрутами. Я ще трохи сумнівалася бо не дуже розуміла куди записалася, коли виявила бажання прийняти участь у перегонах, але з перших же хвилин сумніви зникли. Після Пєтіного голосного сигналу ввімкнувся азарт і вже хотілося ломити, шукати цього крутого чувачка у шапочці або кораблики різні, ховатися в очереті від суперників
взагалі КП не були дуже приховані, не враховуючи парочки штук, за ними не треба було особливо через якісь чигирі ломити і то давало змогу крутити головою в усі боки розглядаючи усю красу островів навколо, які у променях післяобіднього осіннього сонця виглядали особливо теплими і лише трохи жовте листя та сухий очерет видавали що осінь таки прийшла. а коли сонце сідати почало і тиха вода перетворилася у дзеркало... то навіть словами не передаси, пливеш наче по небу, правда відмічаєш усю цю красу вже на рівні підсвідомості, бо трохи вже втомилася, а Русіч змушує гребти і все стверджує що ось ще одне КП і потім ще одне, а усі інші то вже зовсім легко беруться
і гребеш бо страшно не гребти, можна ж відгребти від капітана, весло довге... Дякую, капітне, за легкі КП, барбариску і наступного дня за "Давай, давай, вже понтец лишилося, наступний міст останній"
Дух змагань то взагалі прикольно, коли попереду бачиш що вже одна байда фінішує і тобі треба вломити і хоча б зменьшити час розриву, бо хіба за цими двома мужиками можна встигнути
Дякую суперникам за мотивацію йти вперед
а після фінішу в перший день був добрий і задоволений Петро, що пригощав нас грибочками (дякую дівчатка
) та ковтком лікеру, захід сонця за море (таку палітру кольорів я давно не бачила, відірвати погляд було неможливо), майже повний місяць що світив наче ліхтар усю ніч та декілька вогнищ, усюди дружня атмосфера, десь гітара, десь просто волають, десь пьють, десь тихенько про щось розмовляють... Новачки гарно себе показали як при зборі байдарок так і при якомусь хоботьожі, підтримували гарний настрій, здається усі легко спілкувалися і це дуже сподобалось
Другий день хоч і зустрів нас дощем та хвилями на морі, був не менш захоплюючий для мене. я зрозуміла що хвилі осіннього Дніпра доволі освіжають, байдарка дуже важка, якщо вона іде на твоїх плечах, а не ти в ній, як добре коли капітан завжди гребе і що я не хочу бути мужиком
море, обноси, канал, обноси, очерет, дощик, обноси і ось нарешті той самий міст до якого вже півтори години як понтец лишалося
чай, казінаки та шоколад! і нарешті сонце та багато часу на антистапель і можна було піджарити на вогні проспиртований хліб
Взагалі сподобалося на цьому зльоті відсутність поспіху, усе встигали усюди і не зважаючи на поламки автобуса прибули до Києву по плану. Компанія як завжди була шикарна, за це Гряду я дуже люблю, за людей і атмосферу у походах. вона завжди гарна, навіть коли повна ж...
Класний зліт!
Усім дякую! Я от якраз вже рік у Гряді, а таке враження що набагато більше і людей цих гарних знаю по сто років
ПС: Олександр Вдовін, ми не дарма ломили. Я вітаю нас!
Голова на плечах, ноги у кросівках. Так йди туди, куди ти хочеш!