Дуже цікавий, насичений та яскравий похід. Таке різноманіття в погодних умовах, краєвидах, і в емоційному плані (від дитячого захвату від хвиль до обіцянок собі більше ніколи не сідати на жоден плавзасіб))..
Було круто! Дякую всім учасникам
Каховське водосховище, 1-4 червня
Re: Каховське водосховище, 1-4 червня
Післяпохідні висновки
1. Транспорт
1.1. Вкотре переконуюсь у необхідності знання карти залізниць України для кожного поважаючого себе керівника. Також при підготовці маршруту та пропрацюванні резервних варіантів викидки, необхідно друкувати або запам"ятовувати розклад по усім доступним та вузловим станціям.
В такому разі керівник буде взмозі забезпечити викидку навіть за відсутності мобільного зв"язку.
1.2. При пересуванні у годину пік по значним містам (навіть з використанням великого громадського транспорту) слід враховувати переповненість такого громадського транспорту та ризик залишитись з байдарками на зупинці. По можливості - взнавати телефони таксі, пропрацьовувати інші запасні варіанти.
1.3. Не варто нехтувати наявністю маршруток навіть у невеликих містах (особливо за умови віддаленості вокзалу від берега), намагатись взнавати маршрути таких маршруток та інтервали руху.
1.4. Коли мова йде про пішу викидку (добиралово до вокзалу), необхідно здійснювати саме піший рух, незважаючи на усі варіанти з таксі та маршрутками (проте це не значить що ці варіанти треба відкидати). Саме піша викидка має розглядатись як основний варіант і по часу і по фізичному навантаженню.
1.5. При погрузці в залізничний транспорт, варто попередньо "в голові" розбити вагу по людям таким чином, щоб доводити факт належності багажу в розмірі до 36 кг на людину, при переконливій та впевненій аргументації провідники і контролери переважно погоджуються без додаткових перевірок.
2. Підготовка до походу та складання графіку руху
2.1. Вперше складений графік руху, навіть з урахуванням варіантів "максимум" та "мінімум" не було реалізовано у повній мірі. Причинами вказаного стали наступні помилки:
2.1.1. Було недооцінено висоту хвилі на відкритому водному просторі за сильного вітру та її загальний вплив на уповільнення темпу руху.
2.1.2. Не було враховано складний взаємозвязок між напрямом вітру та напрямом хвилі, через що резервний варіант "мінімум" хоч і дозволяв уникнути руху проти вітру, однак через неспівпадіння напрямів вітру і хвилі все рівно виявлявся рухом проти хвилі, через що втрачав свої переваги.
2.1.3. Було переоцінено значення берегу у якості захисту від вітру і хвилі. Точніше, якщо захист від вітру берег надавав, то сильна хвиля через специфічні процеси її утворення все рівно мала місце.
2.1.4. Було недооцінено психологічний вплив на групу при перетині значних водних просторів проти вітру та з низькою швидкістю. По-суті саме це стало причиною відмови від попередньо розробленого маршруту увечорі другого дня (до цього похід відбувався у 95% відповідністю з маршрутом). Після урахування психологічної неготовності групи до повторного перетину водосховища з ймовірним безперервним перебуванням в байдарці протягом шести годин, було прийнято рішення рухатись вздовж берега, після чого перетнути водосховище у найвужчому місці (вздовж ЛЕП Енергодар-Марганець).
Таким чином у подальшому, при складанні графіку руху варто значно глибше підходити до проблеми високої зустрічної хвилі і вирішувати її за допомогою передбачення можливості кардинальної зміни напряму маршруту або дострокового його завершення.
2.2. При підготовці маршруту на великих водоймах треба брати до уваги психологічні та фізичні складнощі, пов"язані з тривалим перебуванням в байдарці на віддаленні від берега, а також з рухом вздовж берега на істотному віддаленні від нього. За можливості слід мінімізувати кількість таких ділянок маршруту, перетин водойм здійснювати у логічних для цього місцях (найвужчих або з проміжними зупинками на островах).
2.3. Для фізично і психологічно підготовленої групи у період з травня по серпень (довгий світловий день) гранична норма ходового часу в день знаходиться в районі десяти годин, подальше збільшення ходових годин на день вважається за доцільне лише за винятково критичних обставин або спортивних цілей, що стоять перед групою.
2.4. Як при плануванні, так і при виконанні маршруту слід розглядати 3 години без розминки як граничний строк перебування в байдарці, перевищувати його слід лише за виняткових обставин.
2.5. Система підйомів між 5-ю і 6-ю ранку в принципі себе виправдовує, однак потребує при цьому жорсткого контролю за ранніми відбоями та, очевидно, у більш тривалих походах (понад тиждень) призводить до суттєвого накопичення втоми з відповідними наслідками.
2.6. При русі понад 8 ходових годин на день та відповідніми раннім підйомом і пізньою установкою табору виникає проблема перекусів, оскільки часові розриви між сніданком, обідом та вечерею стають доволі значними. Поки що для себе бачу ефективний варіант з поєднанням розминок з перекусами, знімаючи десерт з обіду та вживаючи "карманні запаси". Також треба надалі обдумувати доцільність виділення карманки в окремий пункт забезпечення розкладки. Хлібці показали себе цілком адекватно у якості заміни хлібу, але думаю що треба також сушити сухарі для різноманітності.
2.7. Виходячи з пунктів 2.3 - 2.6., графік дня при "максимальній" інтенсивності руху (в довгий світловий день) в ідеалі має виглядати наступним чином:
5.30 - підйом чергових, підготовка сніданку
6.00 - загальний підйом
8.00 - вихід на воду
10.30 - розминка, перекус
10.50 - вихід на воду
14.20 - розминка, обід
15.30 - вихід на воду
17.30 - розминка, за потреби - перекус
17.50 - вихід на воду
19-50 - постановка табору, підготовка багаття
20-40 - вечеря
21-30 відбій
В результаті чергові сплять 8 год., всі інші - 8,5 год., ходовий час складає 9 годин.
2.8. Вкотре переконався у важливості наближення очікувань учасника від походу до фактичного змісту цього походу, в зв"язку з цим передпохідна інформація у першому пості теми на форумі буде розширена та включатиме варіанти "екстремального" та "запланованого" розвитку подій.
2.9. Вкотре слід наголошувати про потребу ретельно заряджати мобільні телефони, поповнювати їх рахунки та вимикати на ніч та під час руху по воді. В цілому похід має бути запланований таким чином, щоб повернення у Київ було гарантоване навіть при повній відсутності як мобільного зв"язку так і мобільних телефонів.
3. Спорядження
3.1. Вперше за мій досвід в одній байдарці повністю намокли УСІ без винятку герми, крім однієї, яка трималась на колінах. Внаслідок цього водою було пошкоджено документи, техніку, завдано матеріальних збитків. Причиною цього стали наступні помилки:
3.1.1. Документи, цінні речі, не були спаковані у окремі герметичні пакети, було переоцінено водостійкість гермомішків.
3.1.2. Окремі гермомішки були закриті недостатньо надійно.
3.1.3. При розміщенні мішків в байдарках, мішки знаходились надто близько входами до дна.
3.1.4. Рух по водосховищу здійснювався за наявності в середньому лише однієї спідниці на одну байдарку. Таким чином, капітан байдарки плив без спідниці, захист від хвиль та бризків здійснювався підручними (та недостатньо ефективними) засобами.
3.1.5. Надлишки води в байдарці несвоєчасно вичерпувались, внаслідок чого рівень води в байдарці тривалий час істотно перевищував норму.
Усе вищеназване призвело до просочування води у гермомішки через входи, близько розташовані до дна. У якості висновків в подальшому необхідно більш ретельно закривати гермомішки, фіксувати входи якомога далі від дна, забезпечувати автономне пакування всіх цінних речей, забезпечувати захист від води штатними засобами (спідницями) та своєчасно вичерпувати воду з байдарок. Рух у високу хвилю без фартухів визнавати неприпустимим.
3.2. Проведене тестування нової сокири Роми продемонструвало високу ефективність її для розколювання та заготовлювання дров, однак для повноцінного забезпечення табору дровами використання необхідне у комплексі з пилкою.
3.3. Тестування наданої Петром пічки продемонструвало її низьку ефективність у якості замінника пальника та багаття. Очевидно, у якості страховки, в Карелію буде братись газовий пальник, до якого у Санкт-Петербурзі буде придбано декілька балонів.
3.4. Жорсткі умови з вітром і дощем особисто для мене були істотно полегшені наявністю неопренових штанів, остаточно зробив для себе висновок в корисності цього спорядження практично за будь-яких погодних умов. В принципі, те саме стосується неопренових шкарпеток. Вкотре ефективно себе показав теплий фліс у якості замінника водозахисту на воді у весняно-осінніх умовах (мокро, але тепло і комфортно).
3.5. В цілому похідні умови продемонстрували, що навіть на літній період необхідно чітко дотримуватись рекомендацій по підбору спорядження, оскільки:
а) навіть влітку бувають холодні дощі з вітром, холодні вечори, ночі та ранки;
б) жодне пакування шмоток не знімає ризику намочити "бівачний" комплект одягу;
в) ніщо не знімає ризику того, що в окремо взятий день ви не зможете просушити свої речі;
г) місткість рюкзаків і герм не безмежна, тому чим менше ви берете речей, тим в якомусь сенсі краще.
Таким чином, оптимальним для мене видається наступний комплект одягу для водних походів в період з травня по вересень на рівнинних річках України:
на воду: черевики (сандалі, кеди), плавки, гідрошкарпетки (термошкарпетки, босі ноги), гідроштани (нейлонові штани, шорти), термофутболка (синтетична футболка тощо), теплий фліс (про запас), нейлонова вітровка, баф (косинка, кепка), за бажанням - дощовик;
на бівак: нейлонові штани, інші шкарпетки при використанні гідри, за потреби - змінне взуття; (якщо гідра не використовувалась - є можливість взагалі обійтись без бівачного комплекту (при сухій погоді нейлон висихає протягом 10-20 хвилин, фліс залежно від товщини, але біля багаття - протягом години; при мокрій погоді - все рівно краще мочити нейлон ніж джинси); також варто зауважити, що нейлонові костюми дуже ефективно захищають від комарів і інших комах. Також, при використанні жилету в принципі можна забити на фліс =) Але, як на мене, не варто, як мінімум через незручність жилету при бівачних роботах і відсутність у нього рукавів.
3.6. Зробив остаточний висновок про потребу купівлі спортивних окулярів.
4. Організація стоянок та руху по маршруту
4.1. При збиранні байдарок необхідно мотивувати учасників особливу увагу приділяти облаштуванню посадочного місця та спинки.
4.2. Необхідно в подальшому працювати над скороченням часу на стапель, антистапель, обід, постановку та зняття табора. Вказане відпрацювання загальнотуристичних навичок дозволяє економити чимало часу, який використовувати за потребою на рух або на відпочинок.
4.3. Рухаючись по великій воді слід не допускати розділення групи, дотримуватись заданого темпу та дистанції.
4.4. Оскільки за сильного вітру хвиля завжди йде у напрямку до берега, особливу увагу слід приділяти причалюванню байдарок.
4.5. Необхідно розробити та засвоїти набір команд веслом для великої води, серед них мають бути "зменшити дистанцію", "збільшити дистанцію", "причалюємо_напрям", "сушіть весла", "потрібна допомога".
4.6. Остаточно вирішено звільняти завгоспа (а у групах більше 7 людей - і керівника) від чергувань. На чергових покладаються завдання з приготування сніданку, допомоги завгоспу протягом дня та виконання доручень керівника.
4.7. Можливо, для прискорення установки та збору табору, слід опрацювати варіанти з повним розподілом повноважень на "відповідальних за намети" та "відповідальних за дрова". Як варіант, можна вирішити цей розподіл за допомогою чергових, однак тоді залишається питання з завбагаттям.
1. Транспорт
1.1. Вкотре переконуюсь у необхідності знання карти залізниць України для кожного поважаючого себе керівника. Також при підготовці маршруту та пропрацюванні резервних варіантів викидки, необхідно друкувати або запам"ятовувати розклад по усім доступним та вузловим станціям.
В такому разі керівник буде взмозі забезпечити викидку навіть за відсутності мобільного зв"язку.
1.2. При пересуванні у годину пік по значним містам (навіть з використанням великого громадського транспорту) слід враховувати переповненість такого громадського транспорту та ризик залишитись з байдарками на зупинці. По можливості - взнавати телефони таксі, пропрацьовувати інші запасні варіанти.
1.3. Не варто нехтувати наявністю маршруток навіть у невеликих містах (особливо за умови віддаленості вокзалу від берега), намагатись взнавати маршрути таких маршруток та інтервали руху.
1.4. Коли мова йде про пішу викидку (добиралово до вокзалу), необхідно здійснювати саме піший рух, незважаючи на усі варіанти з таксі та маршрутками (проте це не значить що ці варіанти треба відкидати). Саме піша викидка має розглядатись як основний варіант і по часу і по фізичному навантаженню.
1.5. При погрузці в залізничний транспорт, варто попередньо "в голові" розбити вагу по людям таким чином, щоб доводити факт належності багажу в розмірі до 36 кг на людину, при переконливій та впевненій аргументації провідники і контролери переважно погоджуються без додаткових перевірок.
2. Підготовка до походу та складання графіку руху
2.1. Вперше складений графік руху, навіть з урахуванням варіантів "максимум" та "мінімум" не було реалізовано у повній мірі. Причинами вказаного стали наступні помилки:
2.1.1. Було недооцінено висоту хвилі на відкритому водному просторі за сильного вітру та її загальний вплив на уповільнення темпу руху.
2.1.2. Не було враховано складний взаємозвязок між напрямом вітру та напрямом хвилі, через що резервний варіант "мінімум" хоч і дозволяв уникнути руху проти вітру, однак через неспівпадіння напрямів вітру і хвилі все рівно виявлявся рухом проти хвилі, через що втрачав свої переваги.
2.1.3. Було переоцінено значення берегу у якості захисту від вітру і хвилі. Точніше, якщо захист від вітру берег надавав, то сильна хвиля через специфічні процеси її утворення все рівно мала місце.
2.1.4. Було недооцінено психологічний вплив на групу при перетині значних водних просторів проти вітру та з низькою швидкістю. По-суті саме це стало причиною відмови від попередньо розробленого маршруту увечорі другого дня (до цього похід відбувався у 95% відповідністю з маршрутом). Після урахування психологічної неготовності групи до повторного перетину водосховища з ймовірним безперервним перебуванням в байдарці протягом шести годин, було прийнято рішення рухатись вздовж берега, після чого перетнути водосховище у найвужчому місці (вздовж ЛЕП Енергодар-Марганець).
Таким чином у подальшому, при складанні графіку руху варто значно глибше підходити до проблеми високої зустрічної хвилі і вирішувати її за допомогою передбачення можливості кардинальної зміни напряму маршруту або дострокового його завершення.
2.2. При підготовці маршруту на великих водоймах треба брати до уваги психологічні та фізичні складнощі, пов"язані з тривалим перебуванням в байдарці на віддаленні від берега, а також з рухом вздовж берега на істотному віддаленні від нього. За можливості слід мінімізувати кількість таких ділянок маршруту, перетин водойм здійснювати у логічних для цього місцях (найвужчих або з проміжними зупинками на островах).
2.3. Для фізично і психологічно підготовленої групи у період з травня по серпень (довгий світловий день) гранична норма ходового часу в день знаходиться в районі десяти годин, подальше збільшення ходових годин на день вважається за доцільне лише за винятково критичних обставин або спортивних цілей, що стоять перед групою.
2.4. Як при плануванні, так і при виконанні маршруту слід розглядати 3 години без розминки як граничний строк перебування в байдарці, перевищувати його слід лише за виняткових обставин.
2.5. Система підйомів між 5-ю і 6-ю ранку в принципі себе виправдовує, однак потребує при цьому жорсткого контролю за ранніми відбоями та, очевидно, у більш тривалих походах (понад тиждень) призводить до суттєвого накопичення втоми з відповідними наслідками.
2.6. При русі понад 8 ходових годин на день та відповідніми раннім підйомом і пізньою установкою табору виникає проблема перекусів, оскільки часові розриви між сніданком, обідом та вечерею стають доволі значними. Поки що для себе бачу ефективний варіант з поєднанням розминок з перекусами, знімаючи десерт з обіду та вживаючи "карманні запаси". Також треба надалі обдумувати доцільність виділення карманки в окремий пункт забезпечення розкладки. Хлібці показали себе цілком адекватно у якості заміни хлібу, але думаю що треба також сушити сухарі для різноманітності.
2.7. Виходячи з пунктів 2.3 - 2.6., графік дня при "максимальній" інтенсивності руху (в довгий світловий день) в ідеалі має виглядати наступним чином:
5.30 - підйом чергових, підготовка сніданку
6.00 - загальний підйом
8.00 - вихід на воду
10.30 - розминка, перекус
10.50 - вихід на воду
14.20 - розминка, обід
15.30 - вихід на воду
17.30 - розминка, за потреби - перекус
17.50 - вихід на воду
19-50 - постановка табору, підготовка багаття
20-40 - вечеря
21-30 відбій
В результаті чергові сплять 8 год., всі інші - 8,5 год., ходовий час складає 9 годин.
2.8. Вкотре переконався у важливості наближення очікувань учасника від походу до фактичного змісту цього походу, в зв"язку з цим передпохідна інформація у першому пості теми на форумі буде розширена та включатиме варіанти "екстремального" та "запланованого" розвитку подій.
2.9. Вкотре слід наголошувати про потребу ретельно заряджати мобільні телефони, поповнювати їх рахунки та вимикати на ніч та під час руху по воді. В цілому похід має бути запланований таким чином, щоб повернення у Київ було гарантоване навіть при повній відсутності як мобільного зв"язку так і мобільних телефонів.
3. Спорядження
3.1. Вперше за мій досвід в одній байдарці повністю намокли УСІ без винятку герми, крім однієї, яка трималась на колінах. Внаслідок цього водою було пошкоджено документи, техніку, завдано матеріальних збитків. Причиною цього стали наступні помилки:
3.1.1. Документи, цінні речі, не були спаковані у окремі герметичні пакети, було переоцінено водостійкість гермомішків.
3.1.2. Окремі гермомішки були закриті недостатньо надійно.
3.1.3. При розміщенні мішків в байдарках, мішки знаходились надто близько входами до дна.
3.1.4. Рух по водосховищу здійснювався за наявності в середньому лише однієї спідниці на одну байдарку. Таким чином, капітан байдарки плив без спідниці, захист від хвиль та бризків здійснювався підручними (та недостатньо ефективними) засобами.
3.1.5. Надлишки води в байдарці несвоєчасно вичерпувались, внаслідок чого рівень води в байдарці тривалий час істотно перевищував норму.
Усе вищеназване призвело до просочування води у гермомішки через входи, близько розташовані до дна. У якості висновків в подальшому необхідно більш ретельно закривати гермомішки, фіксувати входи якомога далі від дна, забезпечувати автономне пакування всіх цінних речей, забезпечувати захист від води штатними засобами (спідницями) та своєчасно вичерпувати воду з байдарок. Рух у високу хвилю без фартухів визнавати неприпустимим.
3.2. Проведене тестування нової сокири Роми продемонструвало високу ефективність її для розколювання та заготовлювання дров, однак для повноцінного забезпечення табору дровами використання необхідне у комплексі з пилкою.
3.3. Тестування наданої Петром пічки продемонструвало її низьку ефективність у якості замінника пальника та багаття. Очевидно, у якості страховки, в Карелію буде братись газовий пальник, до якого у Санкт-Петербурзі буде придбано декілька балонів.
3.4. Жорсткі умови з вітром і дощем особисто для мене були істотно полегшені наявністю неопренових штанів, остаточно зробив для себе висновок в корисності цього спорядження практично за будь-яких погодних умов. В принципі, те саме стосується неопренових шкарпеток. Вкотре ефективно себе показав теплий фліс у якості замінника водозахисту на воді у весняно-осінніх умовах (мокро, але тепло і комфортно).
3.5. В цілому похідні умови продемонстрували, що навіть на літній період необхідно чітко дотримуватись рекомендацій по підбору спорядження, оскільки:
а) навіть влітку бувають холодні дощі з вітром, холодні вечори, ночі та ранки;
б) жодне пакування шмоток не знімає ризику намочити "бівачний" комплект одягу;
в) ніщо не знімає ризику того, що в окремо взятий день ви не зможете просушити свої речі;
г) місткість рюкзаків і герм не безмежна, тому чим менше ви берете речей, тим в якомусь сенсі краще.
Таким чином, оптимальним для мене видається наступний комплект одягу для водних походів в період з травня по вересень на рівнинних річках України:
на воду: черевики (сандалі, кеди), плавки, гідрошкарпетки (термошкарпетки, босі ноги), гідроштани (нейлонові штани, шорти), термофутболка (синтетична футболка тощо), теплий фліс (про запас), нейлонова вітровка, баф (косинка, кепка), за бажанням - дощовик;
на бівак: нейлонові штани, інші шкарпетки при використанні гідри, за потреби - змінне взуття; (якщо гідра не використовувалась - є можливість взагалі обійтись без бівачного комплекту (при сухій погоді нейлон висихає протягом 10-20 хвилин, фліс залежно від товщини, але біля багаття - протягом години; при мокрій погоді - все рівно краще мочити нейлон ніж джинси); також варто зауважити, що нейлонові костюми дуже ефективно захищають від комарів і інших комах. Також, при використанні жилету в принципі можна забити на фліс =) Але, як на мене, не варто, як мінімум через незручність жилету при бівачних роботах і відсутність у нього рукавів.
3.6. Зробив остаточний висновок про потребу купівлі спортивних окулярів.
4. Організація стоянок та руху по маршруту
4.1. При збиранні байдарок необхідно мотивувати учасників особливу увагу приділяти облаштуванню посадочного місця та спинки.
4.2. Необхідно в подальшому працювати над скороченням часу на стапель, антистапель, обід, постановку та зняття табора. Вказане відпрацювання загальнотуристичних навичок дозволяє економити чимало часу, який використовувати за потребою на рух або на відпочинок.
4.3. Рухаючись по великій воді слід не допускати розділення групи, дотримуватись заданого темпу та дистанції.
4.4. Оскільки за сильного вітру хвиля завжди йде у напрямку до берега, особливу увагу слід приділяти причалюванню байдарок.
4.5. Необхідно розробити та засвоїти набір команд веслом для великої води, серед них мають бути "зменшити дистанцію", "збільшити дистанцію", "причалюємо_напрям", "сушіть весла", "потрібна допомога".
4.6. Остаточно вирішено звільняти завгоспа (а у групах більше 7 людей - і керівника) від чергувань. На чергових покладаються завдання з приготування сніданку, допомоги завгоспу протягом дня та виконання доручень керівника.
4.7. Можливо, для прискорення установки та збору табору, слід опрацювати варіанти з повним розподілом повноважень на "відповідальних за намети" та "відповідальних за дрова". Як варіант, можна вирішити цей розподіл за допомогою чергових, однак тоді залишається питання з завбагаттям.
Востаннє редагувалось 06 червня 2012, 17:46 користувачем Maidrax, всього редагувалось 5 разів.
-
PT
- Інформаційний наркоман
- Повідомлень: 7628
- З нами з: 23 лютого 2007, 20:08
- Звідки: Київ
- Контактна інформація:
Re: Каховське водосховище, 1-4 червня
Щодо герм то тут саме головне нормально закривати та пхати виходами до гори. У мене герми жодного разу не промокла,навіть при високому рівні води в байді.
І ще немає одного дуже важливого висновку,імхо - рулі на великій воді повинні бути обовязково. В такому випадку рівномірно розподіляється навантаження на руки.
І ще немає одного дуже важливого висновку,імхо - рулі на великій воді повинні бути обовязково. В такому випадку рівномірно розподіляється навантаження на руки.
Re: Каховське водосховище, 1-4 червня
Ну не знаю, я без руля ніякого дискомфорту не відчував.
Лучше заслужить почет и не иметь его, нежели иметь его, не заслужив.
Re: Каховське водосховище, 1-4 червня
Я після цього перевіряв декілька разів, правильно замотана герма входом у воді все рівно промокає, це питання часу.PT писав:Щодо герм то тут саме головне нормально закривати та пхати виходами до гори. У мене герми жодного разу не промокла,навіть при високому рівні води в байді.
І ще немає одного дуже важливого висновку,імхо - рулі на великій воді повинні бути обовязково. В такому випадку рівномірно розподіляється навантаження на руки.
Про рулі це вже більше питання техніки і фізпідготовки, в нас було дві байди без рулів зовсім, моя йшла по-суті без руля два дні з чотирьох.
-
PT
- Інформаційний наркоман
- Повідомлень: 7628
- З нами з: 23 лютого 2007, 20:08
- Звідки: Київ
- Контактна інформація:
Re: Каховське водосховище, 1-4 червня
Одна справа при вітрі в морду, інша при боковому вітрі,коли йти десь 1-2 години під кутом до хвиль.
І по їжі - ми на довгий ходовий день ( 5.00 загальний підьом, 7.00 вихід на воду 20.30 стали на берег) робили два перекуси. Також незрозуміла привязка до часу для "розминок". Теоретично це добре,але практично бувають або випадки а-ля Припять ( місце де можна нормально стати на перекус може не бути 10 км), або а-ля Дністер - часті зупинки аби повтичити замки. Тут всі регулярність втрачається
І по їжі - ми на довгий ходовий день ( 5.00 загальний підьом, 7.00 вихід на воду 20.30 стали на берег) робили два перекуси. Також незрозуміла привязка до часу для "розминок". Теоретично це добре,але практично бувають або випадки а-ля Припять ( місце де можна нормально стати на перекус може не бути 10 км), або а-ля Дністер - часті зупинки аби повтичити замки. Тут всі регулярність втрачається
Re: Каховське водосховище, 1-4 червня
Ми весь час йшли переважно під кутом до хвиль, бо навіть кут в 20% по навігатору давав прибавку у майже 1 км/год швидкості. Відхилення від курсу через хвилю було і його доводилось виправляти, звичайно з рулем це легше, але і без руля не трагедія, якщо віддупляєш як керувати байдою.PT писав:Одна справа при вітрі в морду, інша при боковому вітрі,коли йти десь 1-2 години під кутом до хвиль.
До речі навігатор так і не віддуплив карту, краще б я його не брав, бо все що я ним робив - це міряв швидкість байди.
Я і написав, що треба робити додатковий один або два перекуси з солодкого і карманки.PT писав:І по їжі - ми на довгий ходовий день ( 5.00 загальний підьом, 7.00 вихід на воду 20.30 стали на берег) робили два перекуси.
Що саме з цього тобі не зрозуміло:PT писав:Також незрозуміла привязка до часу для "розминок". Теоретично це добре,але практично бувають або випадки а-ля Припять ( місце де можна нормально стати на перекус може не бути 10 км), або а-ля Дністер - часті зупинки аби повтичити замки. Тут всі регулярність втрачається
Звичайно бувають виняткові обставини, але їх треба розглядати саме як виняткові. Особисто я можу спокійно сидіти в байдарці і 6 годин підряд, але висновки я роблю не лише на базі власних спостережень, а і на базі обміну думками з членами команди. Само собою, якщо річка порожиста з частими оглядами, або навпаки жопна з потребою дофіга плисти без стоянок, то графік зазнає змін, мова йшла про ідеальну схему витрати часу для досягнення ефективної кількості ходових годин =)2.4. Як при плануванні, так і при виконанні маршруту слід розглядати 3 години без розминки як граничний строк перебування в байдарці, перевищувати його слід лише за виняткових обставин.