Звіт про похід вихідного дня Кінбурнським п-овом

Турклуб Гряда

Останні новини

Сайт турклубу

Школа виживання

Анонси

Серет

Тренувальний виїзд, Мигійські пороги

Расширения для Joomla

Звіт про похід вихідного дня Кінбурнським п-овом

расширения для Joomla 2.5
joomla 2.5 шаблоны

Деталі: Дата публікації; Автор: Петр Тестов; Перегляди: 7480

Звіт про похід вихідного дня Кінбурнським п-овом (с.Іванівка –сільвидобувні озера біля с.Геройське – берег Ягорлицької затоки – берег Дніпро-Бугського лиману – с.Геройське – пісчаний кар'єр – с.Рибальче )

1.Загальна інформація.

Вид туризму: пішохідний

Район подорожі: Кінбурнський п-ів, Херсонська та Миколаївська область

Кількість учасників: 12

Строки проведення: 27 січня – 29 січня 2012 року

Довжина маршруту: 63 км.

м. Київ – м.Миколаїв – м.Херсон – с.Іванівка – польова дорога вздовж Ягорлицького лиману – урочище «Вірменські Кучугури»– вздовж Чорноморського біосферного заповідника – стоянка на березі безіменного озера недалеко від сільвидобувних озер –– сільвидобувні озера біля с.Геройське – берег Ягорлицького лиману –межа Херсонської та Миколаївської областей - оз. Вовче Горло – оз.Мартинячє – оз.Сапєтне-оз.Корнєєво-оз.Миколине – берег Дніпро-Бугського лиману - с.Геройське – маршрутним автобусом від с.Геройське до пісчаного карьєру – кар'єр – с.Виноградне-с.Рибальче –м.Херсон – м.Миколаїв- м. Київ

2.Інформація про район подорожі

Район подорожі знаходиться у Голопристанському районі Херсонської області та у Очаківському районі Миколаївської області. В регіоні відсутнє залізничне сполучення, регулярне транспортне сполучення наявне : між селами Херсонської області з Херсоном, між селами Миколаївської області з Очаковом морем. Наземного транспорту (як і доріг) між селами Херсонської та Миколаївської області нема.

Цікаві пам’ятки архітектури наявні у с.Геройське, це стара козацька церква з відповідним цвинтарем.

В регіоні дуже багато цікавих природних обєктів, тут лишився незайманий український степ, багато озер, морський берег. Збереглися найбільші в Європі поля орхідей, багато червонокнижних тварин та рослин. Частина пів-ову ближче до його західного краю влітку є курортом який активно розвивається і відповідно приваблює багато «матрасних» туристів.

3.Варіанти під’їзду та від’їзду

Заброска і викидка не складна, але тривала по часу

Є три варіанти :

1) Морем з Очакова до західного краю коси. Ходить як і регулярний катер за розкладом в с.Покровське,так і приватні катери які відвезуть в будь-яке вам потрібне місце. Телефони приватніків легко знайти в інтернеті. Мінус цього варіанту – ненадійність, через погодні умови катер може бути відмінений

2) Маршруткою з Херсону до с.Геройське (с.Рибальче). Цей варіант самий надійний і швидкий аби доїхати до самих цікавих місць, але цієї зими не можливо було зістикувати поїзди на\з Києва з маршрутками на\з Геройського,яких ходить лише дві на добу. Від с.Рибальче (до нього є 5 маршруток на добу) до с.Геройське 30 км. Ми викидались саме з Рибальчого

3) Маршруткою з Херсону до с.Іванівка. Цей варіант цікавий у тому випадку коли ви хочете подивитись незаймані степи вздовж Ягорлицького лиману на північ від Іванівки. Плюс місцевість від Іванівки до Геройського цікавіша ніж від Геройського до Рибальчого. Саме так і їхали ми.

Ще додам – взимку поїзд на Херсон ходить дуже незручним графіком , тому ми їхали і туди і назад через Миколаїв, а з Миколаєва до Херсона підїздили іншими поїздами.

4.Опис проходження маршруту (Щоденник маршруту без точного часу ).

Погода була така : сонячно, вітер, вдень температура в районі -10, в ночі до -15. Перед цим протягом останніх 3 днів були морози по -10, до того була плюсова температура. Незважаючи на те що Київ був завалений снігом під час ПВД сніг ми бачили лише біля Миколаєва, на півострові жодних слідів снігу.

1-й день, 27.01.

11:30 – вийшли з маршрутки в с.Іванівка

Далі набрали воду і рушили в бік Ягорлицького лиману. Вода в селі віддає тухлими яйцями,але цілком придатна для їжи та чаю.

12:30 – стали на перекус на березі Ягорлицького лиману. Берег лиману підмерз, можно спокійно йти не боючись замочити ноги.

13:51 – звернули з дороги вздовж лиману, вирішили пройти через степ. Степ подекуди заболочений, але болота підмерзли і йти можно.

14:15 – вирішили зрізати через замерзше болото. Це була помилка, перші з групи пройшли нормально але розстріскали неміцну кригу і в результаті більша частина групи замочила ноги

14:39 – піднялись на найвищий пагорб (кучугур) в урочищи Вірменські кучугури. Чудові краєвиди, Вірменські кучугури нагадують трохи Олешківські піски

15:04 – вийшли на дорогу яка йде кромкою лісу. З іншого боку дороги степ який належить до Чорноморського біосферного заповідника. В заповідник вирішили не заходити. Сам ліс нічого цікавого – звичайна маленька південна сосна

16:51 – звернули з дороги і пішли в бік сільвидобувних озер орієнтуючись на ЖПС.

17:20 – стали на стоянку в захищеному від вітру ліску на березі озера. Вже було темно

18:08 – радіально сходили частиною групи забрали біля с.Геройського учасника групи з м.Львів, яка самостійно добиралась до Геройського

2-й день, 28.01.

6:00 – підйом.

8:58 – вийшли в напрямку сільвидобувних озер. Озеро біля нашої стоянки повністю замерзло,можно спокійно йти

9:15 – дійшли до сільвидобувних озер. Дуже цікаво, озера через величезну концентрацію солі не замерзли

10:41 – дійшли до берегу Ягорлицького лиману, йшли по дорозі між заповідником та озерами. Деякі озера замерзли слабо, ходити через них напряму не ризикнули

10:50 – закинута база прикордонників на березі лиману. Взимку нікого немає. Будинки засмічені, для стоянки непридатні

12:00 – дійшли до першого незамерзшого броду через протоки між лиманом та озером (недоходячи 1 км до кордону областей). Один учасник спробував кригу на міцність і провалився по коліно однією ногою. Обійшли по кризі через озеро без проблем. Влітку глибина броду десь по пояс.

12:24 – стали на обід на березі Ягорлицького лиману, під захистом лісу.

13:53 – вийшли, звернули полем в бік озера Вовче Горло

14:10 – перейшли по кризі озеро Вовче Горло, піднялись на кучугур з чудовим краєвидом на «Країну озер»

14:54 – після того як розвернулись назад, перейшли знову через Вовче Горло вийшли до озера Мартиняче. З кучугура відкривається чудовий краєвид на озера та лиман

Озеро Мартиняче замерзло погано, обходили його по берегу.

15:17 – вийшли до озера Сапетне, пішли вздовж його лівого берегу в напрямку оз. Корнєєво.

16:05 – дійшли до розвилки польових доріг. Основна дорога пішла в с.Геройське, ми пішли через ліс в напрямку берегу Дніпро-Бугського лиману . Безіменне озеро посеред лісу замерзло погано, керівник ПВД ледве не замочив ногу під час розвідки

16:23 – вийшли на дорогу Василівка-Геройське , це звичайна грунтовна по піскам. Звернули в бік озера Миколине

Далі по позначеній на карті дорозі вздовж озер Миколине та Домаха рушили в бік лиману

16:37 – вийшли до чергової розвилки. В один бік пішла дорога в бік с.Геройського, в інший бік до лиману. На розвилці вдень місцеві займаються заготівлеє очерету. Відправили частину групи в село за водою.

17:10 – стали на стоянку в маленькому сосновому ліску недалеко від берегу лиману. Сходили подивитись на лиман, берег замерз дуже добре. Місце для стоянки непогане – є захист від вітру, з трьох боків оточено очеретом та лиманом.

Вирішили наступного дня проїхати частину відстані між с.Геройське та Рибальче маршруткою, бо інакше не встигали подивитись самі цікаві місця.

З села Геройського в бік Рибальчого є дві маршрутки вранці : о 6.30 та 7.20. Друга ненадійна,за словами місцевих мешканців

2-й день, 29.01.

5:10 – підйом

6:40 – вихід першої частини групи до села, через погано організований підьом і нерозуміння складності ситуації не встигли на маршрутку. Другої маршрутки за словами місцевих мешканців бути не повинно, бо вона поламалась. Прийняли рішеннія лишити частину групи яка натерла ноги в селі аби вони вибирались попутками, решта групи пішла швидким темпом дорогою в бік с.Рибальче.

7:30 – друга маршрутка таки була, водій підібрав нас по дорозі

7:50 – вийшли з маршрутки біля каналу, недалеко від карьєру. Канал зроблений вже у 90-их роках,функціональне призначення незрозуміле

8:10 – переправились через канал. Крига була неміцна, тому переправлялись лежачи на животі, рюкзаки переправляючи окремо.

8:35 – вийшли до карьєру, стали на перекус. Воду на їжу частково використали яку брали з с.Геройське, частково набрали криги з карьєру (вода тут вже прісна)

10:30 – вийшли і почали рух в бік с.Рибальчого. Відправили двох хлопців вперед зайняти місця в маршрутці і у випадку якби ми не встигали притримати її

13:00 – більша частина групи вийшла до с.Рибальче

14:00 - рушили маршруткою в м.Херсон

В Херсоні встигли подивитись річковий порт, далі поїздом до Миколаєва і поїздом з Миколаєва до Києва. В Києві були о 5.40 ранку понеділку

5.Висновки та рекомендації за результатами походу

5.1. Зважаючи на мінімальну кількість власне туристичних звітів по регіону, підготовку слід здійснювати на базі вивчення супутникових знімків та карт. Найкраща карта - з 500-метровка з атласу «гирло Дніпра та Дніпро-Бугський лиман». Зверніть увагу що конфігурація озер дуже часто міняється (деякі протоки стають перешийками,деяки перешийки стають протоками). Також є багато звітів нетуристичного характеру про відпочинок на Кінбурнській косі, до них необхідно ставитись критично, також на нашу думку слід врахувати нижчевикладені рекомендації.

5.2. Найкращий час для походу в регіоні – квітень-травень (коли розквітає степ і вже достатньо тепло) та морозна зима коли замерзають озера та берег лиману. Не рекомендується ходити в липні-серпні, в західній частині п-ова дуже багато відпочиваючих, сильна спека, багато комарів. Дуже цікавий варіант сходити на п-ів після тривалих сильних морозів,можно спробувати перейти Ягорлицький лиман

5.3. Враховуючи віддаленість регіону оптимальний формат : ПВД на 3-4 дні (або на свята, або брати 1 день відпустки як робили ми). Західна частина коси теж дуже цікава, тому автор рекомендує в один бік закидатись катером з Очакова, а викидатись вже маршрутками з Геройського,Рибальчого чи Іванівки. Самі цікаві обєкти на думку автора : озера біля Ягорлицького лиману («країна озер»), сільвидобувні озера біля с.Геройського, степ в районі «Вірменських Кучугурів», північно та південно-західні кінчики Кінбурнської коси, безлюдний берег Ягорлицького лиману. Все це реально подивитись за 3 у швидкому темпі та за 4 у повільному

5.4. Вода у всіх озерах солона, а в Дніпро-Бугському лимані брудна. Тому рекомендується брати воду з собою, набираючи її в селах. Розраховувати на сніг взимку не варто.

5.5. На півострові сильні вітри, стоянки треба продумувати під захистом пагорбів або лісків. Основне дерево на півострові – сосна, горить дуже погано. Як приклад , на першій стоянці ми використовували для готування їжи сіно, на другій акацію. Тому при виборі стоянки враховуйте цей фактор і пошукайте інше дерево крім сосни. Якщо група невеличка краще взяти пальник і балони.

5.6. В Чорноморський біосферний заповідник краще не заходити – по перше добре охороняється, по друге це все таки реально заповідний обєкт де зберігають природу, по третє у плані краєвидів він не відрізняється від незаповідних ділянок півострова

5.7. Різні озера замерзають нерівномірно. Наприклад у нас по деяким можно було ходити спокійно, а на деяких крига тріскалась при першому ж кроці. Тому уважно перевіряйте всі озера, дотримуйтесь правил техніки безпеки при руху по кризі. Озера неглибокі.

5.8. Цікаво було б імхо спробувати пройтись на байдарках по Ягорлицькому лиману, в гуглі є фотки але звіта нажаль ніхто не викладав.