Звіт про похід вихідного дня Кінбурнським п-овом

 




Звіт про похід вихідного дня Кінбурнським п-овом (с.Іванівка –сільвидобувні озера біля с.Геройське – берег Ягорлицької затоки – берег Дніпро-Бугського лиману – с.Геройське – пісчаний кар'єр – с.Рибальче  )

  1. 1.Загальна інформація.

Вид туризму: пішохідний

Район подорожі: Кінбурнський п-ів, Херсонська та Миколаївська область

Кількість учасників: 12

Строки проведення: 27 січня – 29 січня 2012 року

Довжина маршруту: 63 км.

м. Київ – м.Миколаїв – м.Херсон – с.Іванівка – польова дорога вздовж Ягорлицького лиману – урочище «Вірменські Кучугури»– вздовж Чорноморського біосферного заповідника – стоянка на березі безіменного озера недалеко від сільвидобувних озер –– сільвидобувні озера біля с.Геройське – берег Ягорлицького лиману –межа Херсонської та Миколаївської областей -  оз. Вовче Горло – оз.Мартинячє – оз.Сапєтне-оз.Корнєєво-оз.Миколине – берег Дніпро-Бугського лиману -  с.Геройське – маршрутним автобусом від с.Геройське до пісчаного карьєру – кар'єр – с.Виноградне-с.Рибальче –м.Херсон – м.Миколаїв- м. Київ

 

  1. 2.Інформація про район подорожі

Район подорожі знаходиться у Голопристанському районі Херсонської області та у Очаківському районі Миколаївської області. В регіоні відсутнє залізничне сполучення, регулярне транспортне сполучення наявне : між селами Херсонської області з Херсоном, між селами Миколаївської області з Очаковом морем. Наземного транспорту (як і доріг) між селами Херсонської та Миколаївської області нема.

Цікаві пам’ятки архітектури наявні у с.Геройське, це стара козацька церква з відповідним цвинтарем.

В регіоні дуже багато цікавих природних обєктів, тут лишився незайманий український степ, багато озер, морський берег. Збереглися найбільші в Європі поля орхідей, багато червонокнижних тварин та рослин. Частина пів-ову ближче до його західного краю влітку є курортом який активно розвивається і відповідно приваблює багато «матрасних» туристів.

 

  1. 3.Варіанти під’їзду та від’їзду

Заброска і викидка не складна, але тривала по часу

 Є три варіанти :

1) Морем з Очакова до західного краю коси. Ходить як і регулярний катер за розкладом в с.Покровське,так і приватні катери які відвезуть в будь-яке вам потрібне місце. Телефони приватніків легко знайти в інтернеті. Мінус цього варіанту – ненадійність, через погодні умови катер може бути відмінений

2) Маршруткою з Херсону до с.Геройське (с.Рибальче). Цей варіант самий надійний і швидкий аби доїхати до самих цікавих місць, але цієї зими не можливо було зістикувати поїзди на\з  Києва  з маршрутками на\з Геройського,яких ходить лише дві на добу. Від с.Рибальче (до нього є 5 маршруток на добу) до с.Геройське 30 км. Ми викидались саме з Рибальчого

3) Маршруткою з Херсону до с.Іванівка. Цей варіант цікавий у тому випадку коли ви хочете подивитись незаймані степи вздовж Ягорлицького лиману на північ від Іванівки. Плюс місцевість від Іванівки до Геройського цікавіша ніж від Геройського до Рибальчого. Саме так і їхали ми.

 

Ще додам – взимку поїзд на Херсон ходить дуже незручним графіком , тому ми їхали і туди і назад через Миколаїв, а з Миколаєва до Херсона підїздили іншими поїздами.

 

  1. 4.Опис проходження маршруту (Щоденник маршруту без точного часу ).

 

Погода була така : сонячно, вітер, вдень температура в районі -10, в ночі до -15. Перед цим протягом останніх 3 днів були морози по -10, до того була плюсова температура. Незважаючи на те що Київ був завалений снігом під час ПВД сніг ми бачили лише біля Миколаєва, на півострові жодних слідів снігу.

 

1-й день, 27.01.

11:30 –  вийшли з маршрутки в с.Іванівка

Далі набрали воду і рушили в бік Ягорлицького лиману. Вода в селі віддає тухлими яйцями,але цілком придатна для їжи та чаю.

12:30 – стали на перекус на березі Ягорлицького лиману.  Берег лиману підмерз, можно спокійно йти не боючись замочити ноги.

13:51 –  звернули з дороги вздовж лиману, вирішили пройти через степ. Степ подекуди заболочений, але болота підмерзли і йти можно.

14:15 –  вирішили зрізати через замерзше болото. Це була помилка, перші з групи пройшли нормально але розстріскали неміцну кригу і в результаті більша частина групи замочила ноги

14:39 – піднялись на найвищий пагорб (кучугур) в урочищи Вірменські кучугури. Чудові краєвиди, Вірменські кучугури нагадують трохи Олешківські піски

15:04 – вийшли на дорогу яка йде кромкою лісу. З іншого боку дороги степ який належить до Чорноморського біосферного заповідника. В заповідник вирішили не заходити. Сам ліс нічого цікавого – звичайна маленька південна сосна

16:51 – звернули з дороги і пішли в бік сільвидобувних озер орієнтуючись на ЖПС.

17:20 – стали на стоянку в захищеному від вітру ліску на березі озера. Вже було темно

18:08 – радіально сходили частиною групи забрали  біля с.Геройського учасника групи з м.Львів, яка самостійно добиралась до Геройського

 

2-й день, 28.01.

6:00 – підйом.

8:58 – вийшли в напрямку сільвидобувних озер. Озеро біля нашої стоянки повністю замерзло,можно спокійно йти

9:15 – дійшли до сільвидобувних озер. Дуже цікаво, озера через величезну концентрацію солі не замерзли

10:41 – дійшли до берегу Ягорлицького лиману, йшли по дорозі між заповідником та озерами. Деякі озера замерзли слабо, ходити через них напряму не ризикнули

10:50 – закинута база прикордонників на березі лиману. Взимку нікого немає. Будинки засмічені, для стоянки непридатні

12:00 – дійшли до першого незамерзшого броду через протоки між лиманом та озером  (недоходячи 1 км до кордону областей). Один учасник спробував кригу на міцність і провалився по коліно однією ногою. Обійшли по кризі через озеро без проблем. Влітку глибина броду десь по пояс.

12:24 – стали на обід на березі Ягорлицького лиману, під захистом лісу.

13:53 – вийшли, звернули полем в бік озера Вовче Горло

14:10 – перейшли по кризі озеро Вовче Горло, піднялись на кучугур з чудовим краєвидом на «Країну озер»

14:54 – після того як розвернулись назад, перейшли знову через Вовче Горло вийшли до озера Мартиняче. З кучугура відкривається чудовий краєвид на озера та лиман

Озеро Мартиняче замерзло погано, обходили його по берегу.

15:17 – вийшли до озера Сапетне, пішли вздовж його лівого берегу в напрямку оз. Корнєєво.

16:05 – дійшли до розвилки польових доріг. Основна дорога пішла в с.Геройське, ми пішли через ліс в напрямку берегу Дніпро-Бугського лиману . Безіменне озеро посеред лісу замерзло погано, керівник ПВД ледве не замочив ногу під час розвідки

16:23 – вийшли на дорогу Василівка-Геройське , це звичайна грунтовна по піскам. Звернули в бік озера Миколине

Далі по позначеній на карті дорозі вздовж озер Миколине та Домаха рушили в бік лиману

16:37 – вийшли до чергової розвилки. В один бік пішла дорога в бік с.Геройського, в інший бік до лиману. На розвилці вдень місцеві займаються заготівлеє очерету. Відправили частину групи в село за водою.

17:10 – стали на стоянку в маленькому сосновому ліску недалеко від берегу лиману. Сходили подивитись на лиман, берег замерз дуже добре. Місце для стоянки непогане – є захист від вітру, з трьох боків оточено очеретом та лиманом.

Вирішили наступного дня проїхати частину відстані між с.Геройське та Рибальче маршруткою, бо інакше не встигали подивитись самі цікаві місця.

З села Геройського в бік Рибальчого є дві маршрутки вранці : о 6.30 та 7.20. Друга ненадійна,за словами місцевих мешканців

2-й день, 29.01.

5:10 – підйом

6:40 – вихід першої частини групи до села, через погано організований підьом і нерозуміння складності ситуації не встигли на маршрутку. Другої маршрутки за словами місцевих мешканців бути не повинно, бо вона поламалась.  Прийняли рішеннія лишити частину групи яка натерла ноги в селі аби вони вибирались попутками, решта групи пішла швидким темпом  дорогою в бік с.Рибальче.

7:30 – друга маршрутка таки була, водій підібрав нас по дорозі

7:50 – вийшли з маршрутки біля каналу, недалеко від карьєру. Канал зроблений вже у 90-их роках,функціональне призначення незрозуміле

8:10 – переправились через канал. Крига була неміцна, тому переправлялись лежачи на животі, рюкзаки переправляючи окремо.

8:35 – вийшли до карьєру, стали на перекус. Воду на їжу частково використали яку брали з с.Геройське, частково набрали криги з карьєру (вода тут вже прісна)

10:30 – вийшли і почали рух в бік с.Рибальчого. Відправили двох хлопців вперед зайняти місця в маршрутці і у випадку якби ми не встигали притримати її

13:00 – більша частина групи вийшла до с.Рибальче

14:00 -  рушили маршруткою в м.Херсон

В Херсоні встигли подивитись річковий порт, далі поїздом до Миколаєва і поїздом з Миколаєва до Києва. В Києві були о 5.40 ранку понеділку

 

 

  1. 5.Висновки та рекомендації за результатами походу

5.1.  Зважаючи на мінімальну кількість власне туристичних звітів по регіону, підготовку слід здійснювати на базі вивчення супутникових знімків та карт. Найкраща карта - з 500-метровка з атласу «гирло Дніпра та Дніпро-Бугський лиман». Зверніть увагу що конфігурація озер дуже часто міняється (деякі протоки стають перешийками,деяки перешийки стають протоками). Також є багато звітів нетуристичного характеру про відпочинок на Кінбурнській косі, до них необхідно ставитись критично, також на нашу думку слід врахувати нижчевикладені рекомендації.

5.2.  Найкращий час для походу в регіоні – квітень-травень (коли розквітає степ і вже достатньо тепло) та морозна зима коли замерзають озера та берег лиману. Не рекомендується ходити в липні-серпні, в західній частині п-ова дуже багато відпочиваючих, сильна спека, багато комарів. Дуже цікавий варіант сходити на п-ів після тривалих сильних морозів,можно спробувати перейти Ягорлицький лиман

5.3.   Враховуючи віддаленість регіону оптимальний формат : ПВД на 3-4 дні (або на свята, або брати 1 день відпустки як робили ми). Західна частина коси теж дуже цікава, тому автор рекомендує в один бік закидатись катером з Очакова, а викидатись вже маршрутками з Геройського,Рибальчого чи Іванівки. Самі цікаві обєкти на думку автора : озера біля Ягорлицького лиману («країна озер»), сільвидобувні озера біля с.Геройського, степ в районі «Вірменських Кучугурів», північно та південно-західні кінчики Кінбурнської коси, безлюдний берег Ягорлицького лиману. Все це реально подивитись за 3 у швидкому темпі та за 4 у повільному

5.4.  Вода у всіх озерах солона, а в Дніпро-Бугському лимані брудна. Тому рекомендується брати воду з собою, набираючи її в селах. Розраховувати на сніг взимку не варто.

5.5.  На півострові сильні вітри, стоянки треба продумувати під захистом пагорбів або лісків. Основне дерево на півострові – сосна, горить дуже погано. Як приклад , на першій стоянці ми використовували для готування їжи сіно, на другій акацію. Тому при виборі стоянки враховуйте цей фактор і пошукайте інше дерево крім сосни. Якщо група невеличка краще взяти пальник і балони.

5.6.  В Чорноморський біосферний заповідник краще не заходити – по перше добре охороняється, по друге це все таки реально заповідний обєкт де зберігають природу, по третє у плані краєвидів він не відрізняється від незаповідних ділянок півострова

5.7.  Різні озера замерзають нерівномірно. Наприклад у нас по деяким можно було ходити спокійно, а на деяких крига тріскалась при першому ж кроці. Тому уважно перевіряйте всі озера, дотримуйтесь правил техніки безпеки при руху по кризі. Озера неглибокі.

5.8.  Цікаво було б імхо спробувати пройтись на байдарках по Ягорлицькому лиману, в гуглі є фотки але звіта нажаль ніхто не викладав.

 

  1. 6.Матеріали та фотографії

За GPS треком можете звертатись до автора http://forum.gryada.org.ua/memberlist.php?mode=viewprofile&u=17

 

Фотографії з походу - http://photo.grjada.org.ua/main.php?g2_itemId=94965

 

Карти -  http://photo.grjada.org.ua/main.php?g2_itemId=60342  та http://www.gorizont.od.ua/graphics/maps/mp_2008_part1.jpg

http://www.gorizont.od.ua/graphics/maps/mp_2008_part2.jpg



Церква у с.Геройське


 

"Країна озер"

 

Степ біля с.Іванівка

Сільвидобувні озера

Незамерзша протока з озер в лиман

Пісчаний кар'єр

Пісчаний кар'єр

Comments: