Сула, сплав 23-28.08.2011. Технічний звіт.

 


Звіт про водний похід по р. Сула та Кременчуцькому водосховищу, 2011 рік

 

1.    Загальна інформація.

1.1.  Паспорт маршруту

Вид туризму: водний

Район подорожі: Лівобережна Україна, Посулля

Категорія складності: н/к, кілометраж відповідає водному походу 1 к.с.

Кількість учасників: 6

Строки проведення: 23 серпня – 28 серпня 2011 року

Довжина маршруту: 158 км.

Рівень води: в цілому низький, для кінця серпня – середній

Засоби сплаву: каркасна байдарка Неріс-3, каркасна байдарка Таймень-3

 

1.2.  Маршрут групи

м. Київ – м. Лубни – ст. Солоницька – з/д міст гілки Гребінка-Ромодан (стапель) – с. Лящівка – с. Жовніне – о. Жовніне – с. Липове (антистапель) – м. Київ

 

1.3.  Інформація про район подорожі

Загальні відомості про р.Сула в достатній кількості наявні у мережі інтернет. В цьому розділі буде наведено специфічні відомості, які було одержано при підготовці та проведенні походу.

Маршрут може бути розділений на ділянки наступним чином:

-       з/д міст – с. Новоселецьке (значна кількість ряски, водних рослин, проблеми з пошуком місця для стоянки відсутні, по берегам достатньо дерев);

-       с. Новоселецьке – с. Тарасівка (перша ділянка плавнів, в низьку воду рукави частково або повністю зарослі очеретом, проблем з орієнтуванням немає, місця для стоянок наявні приблизно кожен кілометр, у якості палива наявний лише сухий очерет та поодинокі верби);

-       с. Тарасівка – с. Горошино (ділянка вільна від плавнів, дерева по берегам є, але в менших кількостях, доступ до берегів ускладнений висотою берега та очеретяними заростями, по берегам частіше зустрічаються відпочиваючі, автолюбителі, рибалки);

-       с. Горошино – дельта Сули (друга ділянка плавнів, останні 15 км. стоянок принципово немає, на наявних стоянках значна кількість рибалок, автолюбителів, інших відпочиваючих, в тих же останніх 15 км. можливі проблеми з орієнтуванням, рекомендовано використовувати генштабівську кілометрівку при виборі рукавів, обов’язкова наявність компасу або GPS навігатора);

-       дельта Сули – о. Жовніне (Сулинська затока Кременчуцького водосховища, місцем впадіння Сули у водосховище вважається лінія між південним краєм урочища Чубарово та північним краєм с. Дем’янівка, в затоці багато населених мурахами, павуками та іншими комахами островів, в цілому придатних для стоянок, можливі також стоянки на берегах, ширина затоки в основному перевищує 5 км., глибина перевищує 3 метри, тому при плануванні руху необхідно мати достовірний прогноз погоди (вітер, дощ, туман) та вживати заходів безпеки (рух під берегом, прив’язування речей в байдарці).

 

Річка Сула в другій половині серпня характеризується низьким рівнем води, глибина по фарватеру рідко перевищує 2 метри. Основним наслідком цього є непроходимість переважної більшості позначених на картах рукавів і проток, перетворення островів в півострови, складність ідентифікації приток, значна кількість очерету по берегам та збільшення висоти самих берегів, що робить недоступними цілий ряд стоянок.

Течія на різних ділянках в цілому повільна, показник коливався в межах 1-2 км/год.

У зв’язку з низькою температурою води, викликаною наявністю підземних джерел, цвітіння води у Сулі відбувається з середини серпня по середину вересня. В першій третині маршруту до с. Новоселецьке поверхня води була вкрита товстим шаром ряски з вільними від ряски ділянками шириною 2-3 метри по фарватеру річки. Траплялось близько 10 ділянок довжиною 50-150 метрів, повністю вкритих ряскою. Латаття (рос. кувшинки) росте в основному під берегами, в комбінації з ряскою істотно ускладнюється гребля. Зарослі ділянки рекомендується проходити на високій швидкості по фарватеру річки.

Вода в цілому чиста до с. Горошино (початок другої ділянки плавнів), прозорість складає 1,5-2 метри. Далі вода починає набувати зеленого кольору, з впадінням річки в Сулинську затоку Кременчуцького водосховища за кольором стає подібна до горохового супу =) В самому водосховищі (о. Жовніне) вода чистіша, проте в цілому нижче с. Горошино використовувати у якості питної не рекомендується. В великих селах вздовж річки налагоджено централізоване водопостачання (водонапірна вежа – колонки), якість води нижче середньої, рекомендується кип’ятіння.

З урахуванням нитки маршруту, істотне значення для планування ходових днів має наявність трьох факторів, ускладнюючих стоянку – плавні, високий берег та прояви цивілізації (населені пункти/рибалки/відпочиваючі). Інформація про стоянки наведена у Щоденнику проходження маршруту (п. 4), проте в цілому єдиною значною ділянкою з відсутніми стоянками є останні 15 км. Сули. При плануванні маршруту рекомендовано уникати стоянок в плавнях та проходити плавні за один ходовий день.

Населених пунктів по маршруту досить багато, проте не в усіх селах можна купити продукти, в багатьох немає ларьків/магазинів, можливі проблеми з молоком. Рекомендовано зупинятись в селах, вказаних у Щоденнику (п.4), при купівлі молока необхідно враховувати, що доїння корів відбувається як правило о  5.30 / 13.00 / 20.00, молока про запас селяни не тримають і протягом години продають залишки місцевому скупщику. Тому ідеальним часом для купівлі молока є 13-30 – 14-00. Також необхідно враховувати, що села Кліщинці та Жовніне (правий берег Сулинської затоки) знаходяться на важкодоступній кручі висотою близько 30-40 м., переміщення з зайнятими руками та без альпіністського спорядження =) по ним вкрай ускладнене, тому рекомендовано шукати стежки чи дороги (з приводу дороги до с. Жовніне – див. Щоденник).

В дельті Сули та в Сулинській затоці розташовано Сулинський ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Інформація про особливий режим пересування заказником в загальному доступі відсутня, особисто ми не зустрічали представників заказнику та рибнагляду, інформація про наявність представників рибнагляду була у весняних звітах 4-5 річної давнини (можливо через нерест).

Також слід мати на увазі, що в плавнях Сули мешкає значна кількість диких качок, в сезон полювання слід враховувати цей факт. Під час походу ми зустрічали мисливців лише в дельті Сули, однак заходи безпеки слід вживати протягом руху по плавням в цілому.

При плануванні походів на основі цього звіту також необхідно враховувати темп руху групи (вище середнього) при 7+ ходових годинах на день. За умови середнього темпу руху та 6 ходових годин на день маршрут проходиться за 6 повних днів та відповідає формальним вимогам до водного походу 1-ї категорії складності.

 

Останньою загальною рекомендацією по маршруту є порада щодо забезпечення групи максимальною кількістю карт. При низькій воді в першій половині маршруту найбільш адекватною була карта, що містилась в GPS навігаторі та в принципі відповідає карті з Google maps. В другій ділянці плавнів найбільш адекватною була генштабівська кілометрівка. В Сулинській затоці найбільш точною була карта Кременчуцького водосховища (п’ятсотметрівка). Щодо населення в селах вздовж річки генштабівка є вкрай неактуальною, населення переважної більшості сіл істотно зменшилось. На генштабівці також не позначений понтонний міст в с. Мацківці, залізобетонний міст в с. Луком’я та паромна переправа в с. Горошино.

 

1.4.  Основні перешкоди.

Перешкоди у розумінні класифікації водних маршрутів (перекати, шивери, пороги та ін.) відсутні. По маршруту наявні перешкоди техногенного характеру – 3 капітальні мости, понтонний міст, 2 паромні переправи (див. Щоденник). По маршруту зустрічались завали, однак більшість з них не перекривало русло повністю, а решта була розібрана рибалками (проте потенційна можливість завалів в першій третині маршруту існує). При пересуванні Сулинською затокою та Кременчуцьким водосховищем істотною перешкодою є зустрічний вітер, хвиля та в цілому несприятливі погодні умови. Перешкодою, що ускладнює орієнтування, є друга ділянка плавнів.

 

1.5.Склад групи, екіпажі плавзасобів

Плавзасіб

Екіпаж

Посада

Каркасна байдарка «Неріс-3»

Maidrax – капітан

Yuliko – матрос

Єсаул - юнга

Керівник, завтранс, фінансист

Медик, літописець, кок

Костровий, помічник завтранса

Каркасна байдарка «Таймень-3»

Русич – капітан

Mikaматрос

Олександр - юнга

Завснар, ремонтник

Завгосп, кок

Еколог

 

2.    Варіанти під’їзду та від’їзду

2.1.  Закидка

Оптимальним способом закидки з Києва є пасажирський поїзд до м. Лубни. Від м. Лубни до місця стапеля на р. Сула можна дістатись пішки (4,5 км.), на таксі або транспорті місцевих, або електричкою до ст. Солоницька, а звідти 1,5 км. пішки. Можливі варіанти як з вечірнім стапелем та ночівлею в наметах, так і з ночівлею на вокзалі в Лубнах і ранковим стапелем.

2.2.  Викидка

Єдиним можливим способом викидки в Київ з маршруту є траса Київ – Кременчук (с. Липове або під’їзд до вказаної траси на транспорті місцевих). Маршрутки до Києва ввечері вихідного дня йдуть повними, тому необхідно попередньо бронювати місця на маршрутку. В нашому випадку ми купували 2 додаткових місця під байдарки і рюкзаки, для попереднього бронювання довелось заплатити половину вартості квитків як передоплату. При бронюванні місць наполягайте на тому, щоб диспетчер повідомив водія про ваші байдарки, а також просіть забронювати вам задні місця, якщо в мікроавтобуса є задні двері.

Також теоретично можливе використання міжміських автобусів великого класу (відсутні проблеми з багажем).

Найзручнішим місцем викидки є зупинка «Турбаза» одразу перед мостом у бік Києва (знаки зупинки або павільйон відсутні). Зручні місця для антистапеля є на кам’янистому пляжі на південний схід від моста, до зупинки близько 400 м.

2.3.  Варіанти дострокового виходу з маршруту.

-       Антистапель в райцентрі смт. Оржиця з виїздом в м. Київ маршруткою (ходять кожні 2 години). На момент походу русло р. Оржиця було відносно чисте від водоростей, течія незначна.

-       Антистапель в с. Горошино або с. Лящівка та під’їзд до автотраси Кременчук - Київ на транспорті місцевих. В обох селах по маршруту досить велике населення та наявний особистий транспорт, придатний для викидки.

 

3.    Графік руху

Дата

Характеристика дня

Місцевість

23.08.2011

Закидка

м. Київ – м. Лубни

24.08.2011

Закидка, стапель, сплав

м. Лубни – ст. Солоницька – з/д міст – ліс за с. Загребля

25.08.2011

Сплав

Ліс за с. Загребля – 1,5 км. нижче с. Тарасівка

26.08.2011

Сплав

1,5 км. нижче с. Тарасівка – острів в дельті Сули між с. Лящівка та с. Михайлівка

27.08.2011

Сплав

острів в дельті Сули між с. Лящівка та с. Михайлівка – острів Жовніне

28.08.2011

Сплав, антистапель, викидка

Острів Жовніне – с. Липове – м. Київ

 

4.    Опис проходження маршруту (Щоденник маршруту).

 

1-й день, 23.08.

20:00 – Київ-Пасажирський, посадка в поїзд №126 Хмельницький – Дебальцеве

22:54 - Прибуття в Лубни, ночівля на вокзалі. Кімната очікування в Лубнах безкоштовна, досить простора, лавки для спання не зручні (пластикові крісла для трьох людей, рельєфні), для нормального сну краще одразу стелити коврики на підлогу чи спати на чохлах від байдарок. Контингент на вокзалі неоднорідний, рекомендовано організовувати чергування та повідомити про своє прибуття та маршрут у лінійний відділ міліції (все рівно вас розбудять і задаватимуть запитання).

 

2-й день, 24.08

2:44 – Електричка №6354 Гребінка – Огульці, стоянка в Лубнах – 2 хв. Особисто ми контролерів не зустріли, але рекомендовано купувати квитки в Лубнах, каси працюють вночі, вартість квитка – 5 грн.

2:58 – Вихід на станції Солоницька, стоянка електрички – 1 хв. Пошуки місця для стапеля. На картах на північ від залізничного насипу по лівому берегу Сули зображений рукав або затока. В нашому випадку затока була забита ряскою, пахла болотом та для стапеля була непридатна.

4:15 – Стоянка біля залізничного мосту через р. Сула. Стапель було здійснено під залізничним мостом на лівому березі Сули, берег відносно високий і зарослий високою травою, однак кращі варіанти для стапеля відсутні.

5:00 – Початок збирання байдарок.

6:15 – Сніданок, збори, завантаження байдарок

8:10 – Вихід. Залізничний міст однопролітний (ферма, бл. 30 м.), прохід широкий та безпечний, одразу за мостом треба йти направо (зліва – затока).

8:55 – Звернули в ліве русло за 1,5 км. до с. Шершнівка, часто трапляються ділянки кашоподібної ряски.

9:55 – Зупинка на перекус

10:25 – Вихід

10:45 – Справа впадає притока  - р. Сліпород

11:25 – Початок с. Мацківці, справа притока чи широкий рукав. В цілому до с. Мацківці по берегам значна кількість хороших стоянок, береги дуже мальовничі та вкриті деревами.

11:45 – Зупинка в Мацківцях біля понтонного мосту, обнос байдарок, купівля продуктів. У звітах фігурують «залишки понтонного мосту», на генштабівці позначена паромна переправа. По інформації місцевих мешканців, понтонний міст було наведено навесні 2011 року. Зручні обноси як по лівому так і по правому берегу, проте село розташоване лише на правому березі, на лівому ж симпатична галявина, є дрова. В селі є магазин, можна купити молоко, овочі, фрукти, набрати води. В 150 м. нижче мосту розташована церква.

13:00 – Обід.

14:00 – Вихід

14:17 – Сучасні котеджі по правому берегу.

14:40 – Зліва з’являється обривистий берег висотою близько 4-5 м.

15:03 – Зліва притока – р. Крива

15:45 – Зупинка

16:05 – Вихід

16:55 – Притока справа – р. Колодна

17:02 – Автомобільний залізобетонний міст в с. Луком’я, проліт широкий, чистий. На генштабівці міст не позначено. Саме село з річки практично не видно через дерева та високий берег. До села стоянки можливі практично всюди окрім ділянок з високим берегом. Якщо є потреба набрати води чи закупитись продуктами перед першою ділянкою плавнів, краще це робити в с. Луком’я.

17:17 – За 1.2 км до с.Загребля – розвилка на 2 рукави: в правому – каша з ряски, лівий рукав чистіший, більше води.

18:30 – Стоянка у сосновому лісі по лівому берегу за с. Загребля. В лісі достатньо зручних стоянок, за весь маршрут найкращі стоянки були саме тут. Є ризик зустріти відпочиваючих а також місцевих.

Відсвяткували День Незалежності України =)

 

Підсумок за день: 7 год. 15 хв. ходових, кілометраж – 36 км.

 

3-й день, 25.08.

7:00 – Підйом.

9:00 – Вихід.

9:47 – Лівий рукав на с. Матвіївка непроходимий і вужчий, іти потрібно правим у напрямку с. Малоселецьке.

10:00 – Зупинка на піщаному пляжі біля с. Малоселецьке, в селі постійно проживає 6 чоловік, криниці не чищені, вода погана, продуктів немає.

10:40 – Вихід

11:00 – Зліва с. Матвіївка, зліва притока Ярки, високий берег зліва, металеві сходи.

11:37 – По правому берегу з’являються дерева, можна ставати, але берег досить високий.

11:53 – Зліва затока, відразу за нею місце для стоянки – напроти с. Плехів.

12:35 – Зупинка на обід (велика верба, столик з лавками, біля оз. Малий лиман). Переміщення по берегу практично неможливе – все густо заросло очеретом, озеро побачити не вдалось.

14:35 – Вихід.

14:50 – За 1.2 км до впадіння р. Оржиця по правому берегу на повороті русла стоянка зі столиком, там же справа примикає рукав.

15:05 – Низький берег, плетений паркан, навіс, пара копиць сіна (очевидно чиясь сіножать, але навряд чи хтось буде проти, якщо ви там зупинитесь =)) – 200м до впадіння р. Оржиці.

15: 07 – Справа на повороті русла впадіння Оржиці, правий берег пологий, є вихід, можлива стоянка. Русло самої Оржиці досить широке, є ряска, водяні рослини, течія ледь помітна.

15:13 – По лівому пологому берегу стоянка зі столиком.

15:52 – По лівому берегу закінчуються зарості очерету, досить високий берег (але недовго), можлива стоянка, через 300 метрів знову починається очерет.

16:20 – Притоку р. Бистра не побачили через низьку воду, через 400м зліва стоянка під великою вербою.

16:25 – Початок с. Тарасівка, на горі водонапірна вежа.

16:35 – Зупинка, купівля продуктів, набирання води. Саме село знаходиться на досить високій кручі (бл. 20 м.), проте краєвид особливо не вразив – за очеретом річки не видно.

17:45 – Вихід.

18:05 – Хороша стоянка біля лісу по правому берегу, але досить багато відпочиваючих на машинах.

18:15 – Зупинка біля паромної переправи (позначена на карті), на переправі працює паромник, по дорозі періодично рухається транспорт.

18:35 – Вихід. Позначений одразу за паромом лівий рукав заріс очеретом, великий острів, що мав би утворюватись лівим та правим рукавами по факту є звичайним берегом. Сам лівий рукав ні на початку ні в кінці з річкою не з’єднується і являє собою витягнуте озеро з стоячою водою.

18:55 – Стоянка на лівому березі в місці найбільшого зближення лівого та правого рукавів (на одній горизонталі з північним краєм села Чутівка). По лівому берегу при низькій воді мало місць під нормальну стоянку через очерет і високий берег

 

Підсумок за день: 5 год. 45 хв. ходових, кілометраж - 27 км.

 

4-й день, 26.08

6:30 – Підйом.

9:05 – Вихід, через 200 м. вниз за течією річки по лівому берегу хороша стоянка.

9:36 – За 600 м. до р. Відпільна по правому берегу лісок, придатний для стоянки.

9:46 – По лівому берегу – притока – р.Відпільна; по правому берегу багато автомобілів, рибалок.

10:08 – За поворотом видніються опори ЛЕП.

10:34 – По правому берегу затока, прямо за нею на повороті низький берег, зручний для стоянки, до цього очерет і високий берег.

10:50 – Зупинка.

11:55 – Вихід.

12:50 – В районі с. Горошино (село по лівому берегу) Сула ділиться на кілька рукавів. Спочатку треба йти в лівий, потім в правий. У високу воду всі вони можуть бути проходимі, є виходи до села, в селі є вода, овочі, молока купити не вдалось.

13:00 – Залишки металевого мосту, через 50м – паромна переправа, не позначена на карті.

13:30 – Зупинка за селом, зліва притока – р. Борис (очерет, ряска). Практично одразу за селом починається друга ділянка плавнів, доступних населених пунктів не буде аж до дельти (села Лящівка та Дем’янівка).

15:30 – Вихід.

16:07 – Справа рукав, повно ряски, але без очерету, проходимо, в 200 м. нижче за течією впадає р. Мохнач.

16:33 – В кінці широкого плеса зліва в очереті рукав, він виводить до затишної стоянки під вербою.

17:40 – Розвилка на 2 рівноцінні по ширині рукави, необхідно йти в лівий. Тут і далі ми йшли по генштабівці, всі основні розвилки на ній позначені правильно.

19:10 – Розвилка напроти південного кінця с. Погребняки: направо йде один рукав та через інший рукав видніється озеро, наліво теж два рукави. Звернули в правий рукав до озера (озеро помічено на генштабівці, шир. 93, довг. 81,5, 49°34'11''N 32°44'48''E), з озера слід виходити відміченою на генштабівці протокою на південний захід до острова (урочище Високе), від озера бл. 1 км.

19:30 – В низьку воду острів складається з 3-х островів. Стоянка на північно-східному острові біля великої рибальської вимостки. Острів брудний, є частим місцем перебування рибалок та місцевих, в усьому іншому стоянка хороша. Інших виходів на берег знайдено не було.

 

Підсумок за день: 7 год. 20 хв. ходових, кілометраж - 37 км.

 

5-й день, 27.08

6:00 – Підйом.

8:20 – Вихід.

9:05 – Пройшли урочище Високе з півдня. Крім нашої стоянки, не знайшли вихід на берег, береги зарослі очеретом на ширину 100-200 м., очеретом утворюються цікаві лабіринти з внутрішніми озерцями.

10:00 – Вийшли в затоку біля с.Лящівка для поповнення продовольчих запасів, є виходи на берег: пляж, кущі, дерева.

10:30 – В кінці залізничного насипу біля с. Лящівка (насип позначено на всіх картах, затоку він перетинає від села Михайлівка (на північ від Лящівки) до села Дем’янівка) залишки недобудованого залізничного мосту (1 проліт), глибина в тунелі – 2 м., тунель чистий. Насип є залишком недобудованої залізничної гілки Красноармійськ – Рівне (1914-1915, друга спроба добудувати – в кінці 30-х років), сам міст датований теж кінцем 30-х років. Насип добре видно в низьку воду, він густо заріс вербами. Придатність для стоянки не перевіряли.

11:10 – Зупинка в с. Лящівка біля лінійного відділу суднового реєстру (бетоноване місце для стапеля, велика кількість металевих човнів за огорожею), закупівля продуктів, набирання води. Продукти купували в жінки на ім’я Ліда, телефон (098) 2440029. Їх хата знаходиться в 5-10 хв. від місця зупинки, поруч пасіка, навпроти - сучасний будинок, новобудова. В селі є також магазин, проте досить далеко від берега (бл. 1,5 км. вглиб села).

12:00 – Вихід. Правий рукав біля с. Лящівка непроходимий, впирається в очерет, очевидно земляна дамба з бетонною трубою.

12:42 – За с. Лящівка по правому берегу видно висоту 111 (112), досить заросла, місць для причалювання не видно, навряд чи з неї можливий огляд затоки.

12:45 – По лівому борту досить великий острів, є місце з лісом для стоянок.

13:20 – По правому борту острів Горбівський, на східному березі можлива стоянка, заросла, але доступна. За поворотом (огинаючи острів) видно міст траси Кременчук – Київ, село Липове.

14:10 – Пройшли під мостом , краще проходити в лівий (найбільший) проліт, оскільки міст трохи повертає на південь і заходити в праві прольоти незручно. Течія незначна.

14:30 – Зупинка на обід по лівому берегу на острові (через низьку воду – півострів) на південь від с. Липове, стоянка дика, дуже багато павуків та павутиння.

16:30 – Вихід.

17:10 – 3.5 км нижче мосту невеликий острів (на генштабівці – західний острів Кулішевський) – гарна стоянка. Також придатний для стоянки о. Галицький (1,5 км. на південь), проте на обох островах дуже багато мурах.

18:43 – Зупинка в затоці біля с. Жовніне. Дуже мальовнича затока з красивим піщаним пляжем, заселена купою зелених літаючих комах (не кусаються, але лізуть в усі можливі місця). Село знаходиться на дуже крутому схилі, дорога навпростець ускладнена хащами та самим схилом, є нормальна дорога приблизно посередині затоки, орієнтир – 4 великі дерева близько біля води. В селі багато покинутих хат, вода дуже чиста в колонках, з продуктами проблеми. Ми набрали воду в третьому будинку по асфальтованій вулиці.

19:30 – Вихід.

21:00 – Стоянка на острові Жовніне, Сам острів за низької води з’єднаний піщаною косою з своїм східним сусідом, косу видно по хвилям, які об неї розбиваються. Близько 50 метрів проводили байдаки (дуже мілко). На самому острові багато мурах, павуків та зелених літаючих комах. Стали на першу ж стоянку на південно-східному мисі (в глибині піщаного пляжу). В цілому рекомендовано ставати на південному березі острова – краєвиди дуже «морські» і мальовничі.

 

Підсумок за день: 8 год. 00 хв. ходових, кілометраж - 40 км.

 

6-й день, 28.08

Підйом по бажанню, купання, просушка речей та відпочинок.

12:10 – Вихід.

14:10 – Обід на південному березі о. Галицький, гарні піщані пляжі, багато мурах.

15:10 – Вихід.

16:00 – Затока на південь від села Липове непридатна для антистапеля через зарості очерету, найкращим місцем для анти стапеля є піщані та кам’янисті пляжі в 300 м. на південь від мосту, до зупинки «Турбаза» бл. 400 м. по ґрунтовій дорозі.

16:10 – Закінчення маршруту, антистапель.

19:00 – Посадка в маршрутку Кременчук – Київ.

22:20 – Прибуття на Південний вокзал м. Києва.

 

Підсумок за день: 3 год. 00 хв. ходових, кілометраж - 18 км.

 

5.    Найбільш цікаві об’єкти по маршруту

Найбільш красивим і цікавим об’єктом в першу чергу є сама р. Сула, Сулинська затока та Кременчуцьке водосховище. Маршрут дозволяє відчути різноманітність природи українського лівобережжя, в тому числі насолодитись лісовими, лісостеповими, степовими краєвидами, різноманітними плавнями, островами, широким плесом затоки та неосяжним Кременчуцьким водосховищем в найширшому місці Дніпра (бл. 45 км.). Сула до с. Тарасівка виглядає дикою та незайманою, ми зустріли буквально декількох рибалок. Також за весь маршрут ми не зустріли жодної туристичної групи, місцеві мешканці та відпочиваючі реагували на байдарки як на екзотику, декілька разів нас фотографували та показували пальцями =) Продовження маршруту до о. Жовніне дозволяє відчути себе на повноцінному морі, полежати на піщаному пляжі під звуки прибою.

За відповідної погоди, Сулинська затока та Кременчуцьке водосховище цілком придатні для руху під вітрилом, що дозволяє урізноманітнити атмосферу сплаву та розширити спектр вражень від походу.

Села по маршруту представляють значний етнографічний інтерес, слабке транспортне сполучення та певна відірваність сіл від цивілізації багато в чому зберігають історичну спадщину Полтавського полку та Малоросійської губернії, місцеві мешканці розмовляють на цікавій українській мові з впливом слобожанських говірок (на самій Слобожанщині такого вже практично не почуєш), є істотні культурні відмінності в архітектурі, також значний відбиток на побут селян наклала сама річка.

Також значний інтерес маршрут представляє в контексті знайомства з флорою та фауною України, при підготовці до маршруту рекомендовано присвятити певну увагу вивченню відповідної літератури – по дорозі трапляється чимало рідкісних та ендемічних видів рослин, комах, риб, пташок.

Самостійним та вартим уваги об’єктом є вищезгадана залізнична насип та недобудований міст в її складі.

 

6.    Додаткові відомості

6.1.  Групове спорядження

1)   каркасна байдарка Неріс-3 та каркасна байдарка Таймень-3;

2)   ремнабір;

3)   рятувальний кінець «Морковка»;

4)   дві міцні мотузки по 10 м.;

5)   3 гермомішки;

6)   2 казани/котли 5-6 літрів;

7)   пательня;

8)   пилка-ланцюг;

9)   газовий пальник та 3 450 мл. балони до нього (використовували пальник на обідніх зупинках для економії часу, повністю використали один балон);

10)    GPS навігатор;

11)    мапник та набір карт.

 

6.2.Погодні умови

Похід проходив за дуже сприятливих погодних умов, денна температура становила +22 - +27, нічна – не нижче +10, температура води - +22 в Сулі, +24 в водосховищі. 24.08 невелика хмарність, всі інші дні – безхмарно. Вітер не перевищував 3 м/с, південний та південно-східний (27.08 був зустрічний, проте практично не призвів до втрати середньої швидкості).

 

6.3.Фінансові витрати

Вид витрат

Розмір на 1 людину

Розмір на групу

Залізничні квитки Київ - Лубни

24

144

Залізничні квитки Лубни - Солоницька

5

30

Маршрутка Липове - Київ

113,33

680

Харчування та аптечка

189,33

1136

Підготовка спорядження

18,34

110

Всього:

350

2100

 

7.    Висновки та рекомендації за результатами походу

Сула нижче м. Лубни в кінці серпня є прекрасним місцем для проведення байдарочного водного походу. Мінімальна кількість перешкод, мальовнича та різноманітна природа, наявність зручних стоянок, відірваність від цивілізації та одночасна наявність сіл вздовж річки роблять маршрут практично ідеальним для отримання першого водного досвіду а також першого досвіду керівництва водними походами. Окрім того, з вищеназваних причин Сула цілком придатна для руху з високим темпом та виконання спортивних завдань, пов’язаних з пройденим кілометражем та орієнтуванням.

Для проходження маршруту в середньому темпі рекомендовано розбивати його на 6 повних ходових днів.

Також рекомендовано включати до маршруту всю Сулинську затоку до о. Жовніно, оскільки таке подовження маршруту дозволяє повністю реалізувати туристичний потенціал маршруту.

Разом з цим до підготовки походу необхідно підходити з достатньою серйозністю, оскільки завали, плавні, хвилі та зустрічний вітер можуть зіпсувати задоволення від походу та зробити похід фізично і емоційно виснажливим.

 

8.    Матеріали та фотографії

Склейка генштабівки з відміченими місцями стапеля, антистапеля та стоянок (червоні крапки) –

http://photo.grjada.org.ua/main.php?g2_view=core.DownloadItem&g2_itemId=86030&g2_serialNumber=1

Фотографії з походу - http://photo.grjada.org.ua/main.php?g2_itemId=86028 

Comments: