Звіт про водний похід по р.р. Чорний Черемош, Черемош, 01-06 травня 2013 р.

Туристичний клуб «Гряда».

Звіт про водний похід по р. Чорний Черемош та р. Черемош, 2013 рік

 

1.    Загальна інформація.

1.1.  Паспорт маршруту

Вид туризму: водний

Район подорожі: Україна, Карпати

Категорія складності: н/к, сукупність перешкод відповідає водному походу 2 к.с. з ел. 3 к.с., кілометраж за умови врахування характеру річки відповідає водному походу 2 к.с.

Кількість учасників: 10

Строки проведення: 01 травня – 06 травня 2013 року

Довжина маршруту: 119 км.

Рівень води: середній в першій половині походу, в другій половині походу - – нижче середнього

Засоби сплаву: два чотиримісні розбірні катамарани, один двомісний розбірний катамаран

 

1.2.  Маршрут групи

м. Київ – м. Івано-Франківськ – с. Шибене – смт. Верховина – с. Шибене – с. Тюдів – м. Івано-Франківськ – м. Київ

 

1.3.  Інформація про район подорожі

Загальні відомості про р.Черемош в достатній кількості наявні у мережі інтернет, річка є вкрай популярною як серед вітчизняних водних туристів, так і серед комерційних туристичних фірм. В зв’язку з цим, в цьому розділі буде наведено лише специфічні відомості, які здаються авторові звіту вартими уваги та такими, що не згадуються або рідко згадуються у наявних в мережі звітах.

Варто зауважити, що опис основних перешкод та звіт в цілому стосується рівня води, вказаного у паспорті маршруту.

 

Чорний Черемош та Черемош відповідно до пройденої нитки маршруту можуть бути розділені на ділянки наступним чином:

-    с. Буркут – кінець с. Топільче, 22 км. (річка доступна для сплаву від с. Буркут, проте ґрунтова дорога вище с. Шибене знаходиться у незадовільному стані, в суху погоду важкодоступна для мікроавтобусів, у дощову погоду доступна лише для автомобілів підвищеної прохідності). Ділянка характеризується незначною присутністю комерційних туристичних фірм, плеса практично відсутні, річка являє собою чергування шивер 1-2 к.с. та струменю із швидкістю течії понад 7 км/год., періодично після значних повеней з’являються пороги 1-2 к.с. у вигляді невисоких (до 70 см.) зливів із сходинок-плит через все русло. Стоянки наявні у помірних кількостях. Також варто мати на увазі, що з с. Зелене починається прикордонна зона, прикордонний пост знаходиться у с. Шибене перед автомобільним мостом через р. Чорний Черемош. Для перебування у прикордонній зоні необхідна реєстрація (про це – нижче).

-     кінець с. Топільче – с. Ільці, 15 км. Найбільш популярна серед туристів ділянка, характеризується високою концентрацією плавзасобів та включає в себе найскладніші локальні перешкоди р. Чорний Черемош – пор. Дземброня, пор. Верхній Гук, пор. Гучок та пор. Великий Гук, при середньому та високому рівні води категорія складності перешкод може коливатись від 2+ до 3 к.с. У мережі також зустрічаються інші назви та поділ порогів, ми у цьому звіті виділяємо лише перешкоди, що істотно вирізнялись на фоні супутніх шивер. Також на цій ділянці проводяться щорічні спортивні змагання з техніки водного туризму. Більшість стоянок зайняті таборами комерційних фірм, ймовірність знайти зручну вільну стоянку залежить від дат проведення походу, але в цілому є досить низькою. Від с. Ільці (або смт. Верховина) можлива зручна закидка у верхів’я Чорного Черемошу а також перезакидка на р. Прут (смт. Ворохта) та на р. Чорна Тиса (смт. Ясіня). Зручні орієнтири-мости для перезакидки:

два капітальні мости на поч. с Ільці, якими дорога на Шибене переходить на ПБ і знову повертається на ЛБ, між мостами 400 метрів, за другим мостом зліва впадає досить велика притока – р. Ільця;

* міст між с. Ільці та початком смт. Верховина, на правому березі висока заводська труба.

-     смт. Верховина – устя р. Білий Черемош (с. Устеріки), 23 км. На цій ділянці комерційні сплави проводяться рідко, кількість туристичних груп суттєво зменшується. Характер річки змінюється – з’являються плеса протяжністю до 400 м., що чергуються з перекатами та шиверами 1-2 к.с. Стоянки наявні у помірних кількостях переважно на правому березі (майже всі населені пункти на цій ділянці річки знаходяться на лівому березі). Від с. Устеріки можлива закидка на р. Білий Черемош.

-     устя р. Білий Черемош – смт. Вижниця, 32 км. Вказана ділянка є найменш популярною серед туристів, для прикладу наша група під час її проходження інших туристичних груп не зустрічала. Плеса на ділянці стають більш протяжними, шивери переважно замінюються перекатами, в руслі з’являються галькові острови та мілини, що ділять русло на рукави різної глибини та водності. Додатково у руслі наявна значна кількість хаотично розташованих залізобетонних конструкцій пірамідальної форми висотою близько 1 м., що вимагає додаткової уваги та обережності при проходженні ділянки. В першій половині ділянки стоянки вкрай непрезентабельні, у другій половині – наявні у помірних кількостях. Інколи для стоянок придатні острови. На всій ділянці і з лівого (Івано-Франківська область) і з правого (Чернівецька область) берегів прокладені автомобільні дороги з твердим покриттям, багато де укріплені береги. Викидка в бік Чернівців можлива на усій ділянці з правого берега, найбільш зручна – з смт. Вижниця, де також наявне приміське залізничне сполучення. Викидка в бік Коломиї та Івано-Франківська бажана з с. Тюдів та смт. Кути.

 

При підготовці до походу варто враховувати, що Чорний Черемош та Черемош є гірськими річками, для яких характерне сильне весняне водопілля а також повені під час літніх та осінніх злив. З урахуванням того, що ложе річки переважно складене з м’яких порід, локальні перешкоди часто та кардинально змінюють свій характер, орієнтуватись можна лише на місцезнаходження таких перешкод, а інколи – перешкоди можуть зникати повністю.

Рівень води у квітні та на початку травня як правило є високим або середнім, що цілком достатньо для повноцінного сплаву. Рівень води під час літніх або осінніх повеней може бути високим і навіть перевищувати показники весняного водопілля, проте тримається такий рівень води вкрай нетривалий час. Протягом решти часу рівень води у річках є низьким, що робить значну частину локальних перешкод непрохідними для катамаранів і рафтів. За рівнем води по показникам гідрологічних постів можна слідкувати за допомогою сайту http://meteo.gov.ua/ua/33345/hydrology/hydr_water_level_changes/ , проте слід враховувати, що вказані пости знаходяться переважно на плесах, відмітка нуля поста не завжди відповідає рівню дна річки, тому показники рівня води не є ілюстративними для рівня в порогах і їх проходимості. Для прикладу – при рівні води по Верховині в 310 см. вода в Чорному Черемоші була середньою, при рівні води по Ворохті в 213 см. вода в Пруті була низькою, більшість перешкод виглядали важко прохідними або непрохідними. Найбільш ефективним способом отримання інформації про рівень води є контакти туристичних фірм та туристичних об’єктів на відповідних річках.

При плануванні зв’язок з іншими сплавними річками регіону (Білий Черемош, Прут, Тиса) варто враховувати, що водозбір Чорного Черемошу має більшу середню висоту (переважно знаходиться на хр. Чорногора з висотами до 2000 м. та Чивчинському хребті), таким чином весняне водопілля на Чорному Черемоші є пізнішим та сильнішим, статистично досить висока ймовірність на травневі свята не застати навіть середнього рівня води у інших річках регіону.

При пошуку стоянок необхідно звертати увагу на протилежні до сіл береги (більшість сіл розташовані лише на одному березі), при автомобільній закидці рекомендується уважно проглядати маршрут на предмет вільних стоянок (у будь-якому випадку ви проїдете ділянку від смт. Верховина до верхів’їв річки). У звітах вказуються непоодинокі випадки, коли місцеві мешканці вимагають оплати за розташування наметів на стоянках, посилаючись на те, що вони є власниками таких земельних ділянок, особисто ми також зіткнулись з подібною ситуацією – для боротьби з нею рекомендовано шукати стоянки поза зоною видимості з сіл, якщо ж ситуація все-рівно виникла – варто обрати один з чотирьох дієвих варіантів:

* «Конфліктний сценарій» - вимагайте від «власників» документи на земельну ділянку, часто таких документів не виявляється, особливо, якщо сама стоянка недоглянута та виглядає непридатною для випасу худоби; у випадку, якщо такі документи будуть наявні – варто враховувати, що незаконне проникнення на чужу земельну ділянку є правопорушенням, однак доки ви не розводите багаття і не завдаєте шкоди насадженням та сільськогосподарським культурам – ніхто не викликатиме міліцію з Верховини, а якщо і викличе – то вірогідність приїзду патруля у вечірній час (типовий час пошуку стоянки) щоб зігнати туристів зі стоянки вкрай мала.

Ігнорування або спроби домовитись. Варто враховувати, що для більшості мешканців – це спосіб незначного додаткового заробітку, тому, якщо обрана вами стоянка знаходиться на протилежному від села березі, далеко від мостів, то високі шанси, що вас залишать у спокої якщо ви просто пообіцяєте не розводити багаття, не рубати дерева, або ж просто вперто ігноруватимете мешканців.

* Оплата за вказаним тарифом – як правило, суми називаються досить незначні (10-20 грн. за намет), тому, якщо це не справа принципу – шкоди бюджету групи така оплата не завдасть, окрім того зніме ризики конфліктних ситуацій. Проте враховуйте, що таким чином ви закріплюєте шкідливу для туристів практику і придатних безкоштовних стоянок ставатиме все менше і менше.

* І, звісно, ви завжди можете пошукати наступну стоянку, в деяких місцях вони дійсно є. Проте майте на увазі, що, коли мова йде про людні ділянки річки - такі місця можуть бути щільно зайнятими.

 

Населених пунктів по маршруту багато, інколи мова йде про десятки кілометрів сіл, що переходять одне в інше. Відповідно магазинів достатньо, асортимент у них досить широкий, проте розраховувати на них, як на основне джерело продуктової розкладки, не варто.

Як згадувалось вище, починаючи від с. Зелене верхня течія Чорного Черемоша знаходиться у прикордонній зоні, прикордонна застава розміщена у с. Шибене.

1. Для отримання дозволу на перебування в прикордонній зоні східніше г. Стіг (зокрема біля с. Шибене) треба надіслати запит на ім'я начальника Чернівецького прикордонного загону (станом на 22 травня 2013 року — Котова Михайла Борисовича) із зазначенням інформації перебаченої пунктом 2.2 Порядку затвердженого вищезазначеним наказом, зокрема: 

П.І.Б. та адресу проживання (краще ще й телефон) особи яка звертається із запитом, мета перебування (туристичний похід), дати перебування в прикордонній зоні, маршрут (хоча б в межах прикордонної зони), перелік осіб які будуть знаходитися в прикордонній зоні із зазначенням їх паспортних данних (номер та серія паспорта, ким і коли виданий, місце проживання).

2. Запит можна надіслати: 

- за адресою 58022 м.Чернівці, вул. Герцена 2-а;

- на номер факсу (0372) 23-60-48;

- на електронну адресу  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  

Ми надсилали листа електронною поштою, на наступний день передзвонили за телефоном (0372) 59-19-00 та уточнили чи пройшов лист.

3. Через декілька днів треба передзвонити за телефоном (0372)59-19-58 та дізнатися чи надали дозвіл. Варто також взнати реквізити телеграми, якою на заставу в Шибене було відправлено повідомлення про надання дозволу, або ім'я та фамілію особи яка займалася вашим запитом.

Зі слів працівників прикордонної застави в Шибеному дозвіл можна отримати прямо в них на місці, але це може зайняти декілька годин.

На час перебування в прикордонній зоні паспорт завжди повинен знаходитися під руками або в швидко доступному місці.

З урахуванням перезакидки ми проходили заставу двічі, перший раз нас пропустили без перевірки документів, коли взнали, що ми неподалік будемо стапеляти, в другий раз зв’язувались з штабом і взнавали, чи дійсно наша група зареєстрована, документи також не перевіряли. В цілому до водних туристів прикордонники не дуже прискіпуються, проте ризикувати не варто.

 

При проходженні маршруту рекомендується забезпечення групи GPS навігатором з попередньо нанесеними на нього капітальними мостами, локальними перешкодами та ймовірними стоянками. В зв’язку з високою швидкістю течії річки та конфігурацією русла у верхній течії, орієнтування з використанням традиційних картографічних матеріалів для керівника без відповідного досвіду може видатись проблематичним. Група пройшла маршрут без GPS-навігатора, використовуючи традиційні засоби орієнтування.

При плануванні походів на основі цього звіту варто врахувати, що темп руху групи був в цілому низьким, кількість ходових годин рідко перевищувала 5 годин на день.

  

1.4.  Основні перешкоди.

Верхня течія р. Чорний Черемош до смт. Верховина за високої та середньої води містить високу кількість протяжних (інколи – довжиною в декілька кілометрів) локальних перешкод, в першу чергу шивер та порогів 1-2 категорії складності, між такими перешкодами знаходяться короткі ділянки чистого швидкого струменю без валів, що переходять у наступні перешкоди. Плеса на ділянці практично повністю відсутні. Чітко розмежовувати такі перешкоди та підрахувати їх не видається можливим. Починаючи від смт. Верховина окремі перешкоди підлягають ідентифікації, оскільки починають розмежовуватись плесами.

Серед вказаних перешкод, вважаємо за потрібне виділити перешкоди, які в силу своєї протяжності, висоти зливу або інших ознак є суттєво складнішими за інші перешкоди річки - поріг у с. Явірник (2+ к.с.), пороги Дземброня (2+ к.с.), Верхній Гук (2 к.с.), Гучок (2-3 к.с.), Великий Гук (3 к.с.) та поріг перед с. Тюдів (2-3 к.с.). При проходженні вказаних перешкод недосвідченими групами на надувних плавзасобах – рекомендовано здійснювати детальний огляд, хоча лінія руху в кожній з них вільно читається з води.

Також по маршруту багато перешкод техногенного характеру – близько 50 капітальних залізобетонних, дерев’яних та підвісних мостів (окремі з них досить низькі, опори капітальних мостів інколи розташовані прямо в струї, що створює можливість навалювання). Окремо варто виділити недобудований міст за с. Устерики, - єдину перешкоду по маршруту, яку було обнесено. Береги інколи укріплені гідротехнічними спорудами у вигляді сіток з камінням та залізобетонних плит, що не лише ускладнює зачалювання, а і створює небезпеку пошкодження судна. У р. Черемош наявні вищезгадані залізобетонні піраміди.

 

1.5.Склад групи, екіпажі плавзасобів

Плавзасіб

Екіпаж

Посада

К-4 «Біла принцеса»

Вован

Русіч
Сірководич
Романич

Керівник, зав-залізниця, завспор

Заступник керівника, ремонтник

Фінансист

Завдозвіл

К-4 (6, 8, 10) «Брудний кабан»
К-2 Неріс-спорт

(екіпажі змінювались згідно з графіком)

Матрос

Аня

Дашидзе

Саня Б.

Вано

Пєтька

Завпрокат, завбалони

Завтранс

Завгосп

Медик

Зав-колінні посадки на Кабані

Зав-Ірпінь

 

2.    Варіанти під’їзду та від’їзду

2.1.  Закидка

Варіантів закидки декілька, якщо мову вести про закидку з Києва, то вони наступні:

1) Приїзд в м. Івано-Франківськ залізницею, звідти – замовленим бусом до с. Шибене. Вказаний варіант є універсальним при плануванні походу зв’язками річок, оскільки забезпечує достатню гнучкість відповідно до актуальних рівнів води, окрім того дорога на Верховину йде вздовж сплавної ділянки Прута, тому є можливість на власні очі побачити рівень води в річці. 13-ти місний бус з досить невеликим багажником коштував нам 1150 грн., 1100-1200 грн. для подібних машин станом на 2013 рік можна вважати досить непоганою ціною. Бус з Франківська до Шибеного їде близько 4 годин.

2)  Теоретично можлива закидка з Коломиї (з використанням поїзда Москва-Софія), цей варіант, ймовірно, може бути дещо дешевшим у фінансовому плані, проте нами не розглядався з причин неможливості ознайомлення з рівнем води у Пруті.

3) Альтернативні бюджетні варіанти закидки (з використанням дизеля на Рахів, пасажирських автобусів на Верховину, рейсових маршруток на Шибене) нами не розглядались у зв’язку з супутніми втратами часу та незручністю транспортування розбірних катамаранів.

Разом з цим, варто зазначити, що маршрутка з Верховини на Шибене (ПАЗ) ходить двічі на день, усі рази, коли ми її спостерігали, вона була напівпорожня, тому її використання для закидки та перезакидки видається цілком можливим.

2.2.  Перезакидка

У випадку проходження зв’язок карпатських річок, зручними вузлами перезакидки на Прут, Тису та знову у верхів’я Чорного Черемоша є Ільці / Верховина (див. на карті розташування повороту на Ворохту), це дозволяє пройти найцікавішу частину річки, розкататись та до кінця дня перезакинутись.

Перезакидка на Білий Черемош традиційно здійснюється з с. Устерики.

Формувати базу телефонів водіїв для перезакидки рекомендується заздалегідь, на травневі свята місцеві водії досить щільно зайняті перезакидками комерційних груп на ділянці Дземброня – Ільці.

Для невеликих груп перезакидка цілком можлива без здування катамаранів.

Також при перевезенні речей в причепах та на зовнішніх багажниках варто мати на увазі, що в суху походу дорога на Шибене вкрита значною кількістю пилу.

2.3. Викидка

В цілому викидка з використанням замовленого транспорту можлива практично у будь-якій точці маршруту, однак за умови проходження нитки до смт. Вижниця основних варіантів два:

1) Викидка через Чернівці з використанням дизеля Вижниця – Чернівці або рейсових маршруток.

2) Викидка через Коломию або Івано-Франківськ з використанням замовленого автобуса або рейсових маршруток.

Виходячи з можливості проходження Прута та викидки з Яремче, нами було обрано викидку через Івано-Франківськ у якості основного варіанту. Бус з с. Тюдів до Івано-Франківська їхав трохи більше 2-х годин.

2.4.  Варіанти дострокового виходу з маршруту.

Див. вище, - за наявності контактів водіїв бусів та прив’язки до місцевості, дострокова викидка можлива практично у будь-якій точці маршруту. За відсутності цього – варто розраховувати на автовокзали у Верховині та Вижниці. Окрема людина або декілька людей можуть зійти з маршруту використовуючи попутний легковий транспорт.

В поході була використана наступна база телефонних номерів водіїв – власників бусів (більшість водіїв при замовленні з Києва вимагають внесення авансу на картку):

1. Володя (Красник) +38 096 1853669

2. Василь (Франківськ) +38 097 6633155 

3. Святослав (Франківськ) +38 050 9165042

4. Василь (Верховина) +38 098 8035322

5. Андрій (Франківськ) +38 099 5357005

 

3.    Графік руху

Дата

Характеристика дня

Місцевість

30.04.2013

Закидка

м. Київ – м. Івано-Франківськ

01.05.2013

Закидка, стапель, сплав

м. Івано-Франківськ – с. Шибене, 300 м. вище автомобільного мосту – кін. с. Топільче

02.05.2013

Сплав, перезакидка, сплав

кін. с. Топільче – міст між с. Ільці та смт. Верховина – с. Шибене, 300 м. вище автомобільного мосту – острів на поч. с. Топільче

03.05.2013

Сплав, тренування

Острів на поч. с. Топільче – впадіння р. Дземброня – тренування на пор. Дземброня – пор. Великий Гук – тренування на пор. Великий Гук – стоянка в 600 м. від пор. Великий Гук

04.05.2013

Сплав

Стоянка в 600 м. від пор. Великий Гук – стоянка за с. Устеріки

05.05.2013

Сплав

Стоянка за с. Устеріки – острів в кін. с. Тюдів

06.05.2013

Антистапель, викидка

Острів в кін. с. Тюдів – кін. с. Тюдів – м. Івано-Франківськ – м. Київ

07.05.2013

Викидка

м. Івано-Франківськ – м. Київ

 

4.    Опис проходження маршруту (Щоденник маршруту).

 

1-й день, 30.04.

18:10 – Київ-Пасажирський, посадка в поїзд №43 Київ – Івано-Франківськ. При посадці в поїзд виник незначний конфлікт, пов’язаний з відсутністю багажних квитанцій у групи (які ми не змогли придбати через черги в касах). Конфлікт було вирішено «оформленням» «багажної квитанції» на місці. Ціна питання – 50 грн., при цьому провідник виявилась вкрай безкомпромісною. Багажна квитанція в касі коштує близько 10 грн. – робіть висновки.

 

2-й день, 01.05

04-45 – Вивантаження з поїзда на вокзалі Івано-Франківська.

05-25 – Завантаження у заздалегідь замовлений бус. Вільного транспорту на вокзалі було досить багато, проте група нашого розміру (10 людей зі спорядженням) швидше за все одним бусом виїхати не змогла б.

Дорогою можна побачити рівень води та ряд перешкод на сплавній ділянці Прута а також Чорного Черемошу починаючи від Верховини.

Дорога від Верховини до Шибеного не в найкращому стані, тому для пересування нею краще ангажувати місцевих водіїв, які знають на що йдуть.

Також слід зазначити, що орієнтиром того, що ви приїхали в Шибене, є факт проїзду прикордонної застави з шлагбаумом, за якою одразу ж знаходиться автомобільний міст (дорога переходить з лівого берега на правий). Наш водій кілька разів натякав, що ми вже в Шибеному і що він завжди тут висаджує групи, хоча до Шибеного був ще десяток кілометрів. Табличка «прикордонна зона» розташована у с. Зелене, не впадайте в оману.

09-10 – Проходження прикордонного контролю. Нас запитали, чи ми реєструвались і як далеко збираємось. Взнавши, що група реєструвалась з Києва і стапелятиме одразу за заставою – пропустили без будь-яких перевірок.

Зручні галявинки для стапелю знаходяться в 300 метрах вище автомобільного мосту, поруч біля низького пішохідного мосту (до речі це був єдиний низький міст, під яким могли б бути проблеми з проходженням катамаранів, проте пильність варто зберігати та враховувати, що ми йшли річку по середньому рівню води).

В самому кінці села (якщо йти вгору по течії) знаходяться рештки згадуваної у деяких звітах греблі з серйозним зливом – офіційно повідомляємо, що греблю практично повністю розмило і ніякого зливу (та і взагалі нічого особливого) там вже немає. Проте в її районі наявні непогані стоянки.

Вище села дорога істотно погіршується, хоча при наявності відповідної машини і ресурсів стартувати з с. Буркут було б дуже цікаво. Один з водіїв під час продзвону з Києва був готовий нас везти на бусі аж до Буркута, але перед нашим приїздом він повідомив про поламку буса, на всяк випадок його номер в базі контактів, можливо комусь таки пощастить.

09-15 – Початок стапеля, переупаковка.

12-00 – Обід

13-20 – Вихід на воду. Пересуваємось у похідному порядку з дистанцією близько 100 м., локальні перешкоди йдемо сходу, після низьких мостів стаємо на страховку. На правому березі наявні прийнятні стоянки.

14-05 – Поріг в с. Явірник (в окремих звітах фігурує пор. Явірник, хоча його опис не співпадав з характером перешкоди, яку ми спостерігали) – на правому повороті русла 5 сходинок-плит практично через все русло річки, висота зливу у кожній з них – 40-70 см., відстань між сходинками – 7-12 м. Води в порозі мало, чисте проходження можливе, але вимагає маневру після кожної зі сходинок.

Періодично в воді трапляються об’єкти техногенного походження, лівий берег річки в місцях підходу дороги до води укріплений з використанням сталевих сіток і арматури.

16-00 – Стаємо на галявину в с. Топільче по правому березі, мешканці найближчої хати кажуть, що стоянка платна і скоро туди прийде група туристів. Ділянка дійсно виглядає доглянутою, рухаємось далі.

16-17 – Через річку досить низько висять рештки пішохідного підвісного мосту (по-суті – лише сталевий трос). Швидше за все, незабаром він буде відремонтований, але варто зберігати обережність.

16-20 - Перед правим поворотом річки в самому кінці с. Топільче стаємо на правому березі під ЛЕП. Через деякий час місцеві мешканці з лівого берега починають жестикулювати і кричати нам, що ми знаходимось на «часній собствєнності», ігноруємо їх і ставимо табір. Стати можна в самому кінці галявини, одразу за правим поворотом – наявний стіл, зручний підхід до води, плюс галявина не проглядається з села, одразу за галявиною до води впритул підходить висока круча.

Рання стоянка обумовлена відсутністю стоянок в районі порогу Дземброня та нижче, попереднім графіком руху було передбачено огляд та проходження основного каскаду на наступний день.

З метою мінімізації ймовірних конфліктів готуємо їжу на пальнику, незважаючи на наявність дрів.

18-40 – Вечеря

22-00 – Відбій

 

Підсумок за день: 3 год. 00 хв. Ходових (тут і надалі до ходових годин включені чалки, розминки, страховка і привали), кілометраж – 17 км.

 

3-й день, 02.05.

07-30 – Підйом, сніданок

09-50 – Вихід

10-00 – впадіння р. Дземброня зліва одразу за мостом, через р. Дземброня бетонний міст дороги на Шибене. Чалка по лівому берегу за впадінням р. Дземброня, огляд порогу Дземброня (2+ к.с.).

За наших умов поріг являє собою бурхливу кам’янисту шиверу на лівому повороті русла з великим обливним камінням, локальними зливами та бочками і нечітко вираженим основним струменем. Ймовірних ліній проходження перешкоди багато, але оскільки на порозі були встановлені слаломні ворота, проходження здійснювалось за лінією, що пов’язує між собою максимальну кількість воріт.

Поріг закінчується перед ще одним мостом, після мосту можлива організація денного базового табору для речей при здійсненні тренування на порозі (до мосту дуже людно і місця для значної кількості речей немає). Зручний обнос порогу автомобільною дорогою по лівому берегу, ускладнений лише потребою розминатись з бусами, що возять комерційних туристів.

Саме від гирла р. Дземброня стартує більшість комерційних груп.

10-40 – за пор. Дземброня слідує декілька шивер та ділянок з прямими і косими валами, що з цього слід вважати пор. Нижня Дземброня визначити складно, перешкоди йдуться сходу.

10-50 – після впадіння р. Бистрець зліва (через річку теж бетонний міст) розпочинається каскад Гуків, що включає пороги Верхній Гук, Гучок та Великий Гук. Чалимось по лівому берегу за впадінням р. Бистрець, Оглядаємо пороги Верхній Гук (2 к.с.) та Гучок (2-3 к.с.).

За наших умов чітко встановити розташування пор. Верхній Гук не видається можливим, має місце  700-метрова шивера з валами до 1 м. на плавному лівому повороті русла. На різкому правому поворотом русла на 180 градусів розташовано пор. Гучок, що складається з трьох ступенів. Лінія проходження під лівим берегом є більш складною, містить косі вали, зливи висотою 80-120 см. та велике обливне і напів-обливне каміння, лінія під правим берегом значно простіша, оскільки обходить усі локальні перешкоди, однак така лінія вимагає принаймні середнього рівня води. Вважаємо, що при проходженні порогу лінією під лівим берегом, такий поріг набуває рис порогу 3 к.с. відповідно до таблиці оцінки складності водних перешкод.

Організовуємо страховку та фотозйомку.

11-40 – Розпочинаємо проходження екіпажами по черзі.

12-05 – Під час проходження пор. Гучок лінією під лівим берегом, додатково ускладненою запланованим заходом кормою в злив, відбувся навал К-4 на напів-обливний камінь. Рятувальні роботи проведено силами екіпажу, проходження продовжено у штатному режимі.

12-25 – Після 300 м. швидкого струменю за пор. Гучок зачалюємось. Огляд пор. Великий Гук (3 к.с.).

За наших умов пор. Великий Гук являє собою кам’янисту шиверу на лівому повороті русла на 90 градусів (за середньої води можливе проходження як під лівим, так і під правим берегом), яка переходить в пологий та широкий злив по центру річки, довжиною близько 6 метрів, шириною близько 9 метрів та падінням висоти близько 1,5 м. За наших витрат води в зливі утворилось два крутих стоячих прямих вали висотою близько 1,2 м., що йдуть один за одним.

Організовуємо страховку та фотозйомку.

12-40 – Катамарани по черзі проходять поріг, екіпаж К-4 відпрацьовує проходження основного зливу лагом для перевірки стійкості катамарану та проводить рятувальні роботи при імітації ситуації випадіння члена екіпажу з катамарана.

 13-10 – Обід в 100 м. за порогом по правому березі біля автомобільного броду. Тут і далі до поч. с. Красник можливі стоянки на правому березі.

14-20 – Вихід на воду. Річка стає дещо спокійнішою, з’являються плеса, більшає кількість капітальних мостів, ряд з них має поруч старі опори.

15-30 – чалимось біля мосту між с. Ільці та смт. Верховина для подальшої перезакидки в с. Шибене. Вантажимо катамарани у причеп не здуваючи.

16-05 – Виїзд

17-25 – Проходимо контроль на прикордонному пості в с. Шибене. Цього разу черговий зв’язувався зі штабом та перевіряв нашу реєстрацію.

17-35 – Розвантажуємо катамарани, стаємо на воду. Рівень води помітно впав (за один день!). Варто зауважити, що майже весь похід не було серйозних опадів, а температура повітря трималась на рівні 20 градусів і вище.

19-40 – Стаємо на стоянку на острові на початку с. Топільче

20-30 – Вечеря

23-00 – Відбій

 

Підсумок за день: 4 год. 10 хв. ходових, кілометраж - 31 км.

 

4-й день, 03.05

07-30 – Підйом, сніданок

11-00 – Вихід

11-45 – Проходимо пор. Дземброня

11-50 – Чалимось за порогом та мостом, на лівому березі організовуємо базовий табір для тренування.

Проводимо тренування на розвантажених катамаранах, відпрацьовуємо елементи слалому на встановлених воротах, проходимо перешкоду кормою, з одним та двома пасажирами, тренуємо самосплав та рятувальні роботи.

13-10 – Обід

14-20 – Продовжуємо тренування

16-50 – Закінчуємо тренування. Йдемо каскад Гуків без огляду, екіпаж К-4 успішно проходить пор. Гучок траєкторією, що за день до цього призвела до навалу. Через падіння рівня води проходження розгінної шивери в пор. Великий Гук під лівим берегом є значно ускладненим, проходження під правим берегом також ускладнюється потребою ухилитись від притиску до надводної скелі по центру русла. Стоячі вали в основному зливі набули ознак поверхневих бочок.

17-20 – Тренуємо проходження основного зливу пор. Великий Гук самосплавом. Організовуємо страховку, тренуємо рятувальні роботи.

18-05 – Закінчуємо тренування

18-10 – Стаємо на стоянку в 600 м. нижче пор. Великий Гук.

19-30 – Вечеря

22-30 – Відбій

 

Підсумок за день: 1 год. 20 хв. ходових, кілометраж - 9 км.

 

5-й день, 04.05

07-30 – Підйом, сніданок

10-10 – Вихід на воду

10-55 – Зупинка біля мосту між Ільцями і Верховиною. Поповнення продуктів в магазині біля траси (лівий берег, 300 метрів).

11-30 – Вихід на воду

13-05 – Обід в кінці смт. Верховина, лівий берег

14-10 – Вихід на воду. Рівень води можна характеризувати як нижчий за середній. Численні шиверки потребують маневрів для чистого проходження, трапляються незначні притиски з відбійним валом. Уваги потребують мости.

14-40 – Технічна зупинка для підкачки катамаранів та перепакування навпроти с. Верхній Ясенів, правий берег. Наявні зручні стоянки.

15-45 – Вихід на воду

16-25 – Устя р. Білий Черемош. Оглядаємо рівень води, спілкуємось з туристичною групою з Москви – рівень води у Білому Черемоші недостатній для сплаву, більшість перешкод непрохідні на катамаранах.

16-35 – Вихід на воду.

Від злиття Білого та Чорного Черемошів починається р. Черемош. Характер річки майже одразу змінюється – річка стає ширшою, більшає мілин, островів та рукавів. Необхідно уважно стежити за водністю кожного з рукавів, проте і такі заходи не гарантують вдалого вибору – часто відбувається фільтрація води через мілини та коси, що розмежовують рукави, таким чином водність рукава може як зменшуватись так і збільшуватись до моменту його злиття з іншим рукавом.

Також збільшується кількість гідротехнічних споруд як по берегам, так і у руслі.

16-45 – Недобудований міст в кінці с. Устеріки. У тому стані, в якому спостерігали його ми, міст обов’язково потребує детального огляду. Зручна чалка на лівий берег (за високого рівня води – може бути ускладнена, оскільки обидва береги укріплені від розмивання). Міст має три «прольоти» (оскільки збудовано лише елементи опор, то «прольоти» умовні), у яких хаотично розташоване каміння та вище згадувані залізобетонні піраміди, вираженого струменя у жодному з прольотів немає. За нашого рівня води лівий та правий «прольоти» були однозначно непрохідними, здійснення проводки плавзасобів суттєво ускладнювалось силою течії та хаотичним розташуванням каміння та залізобетонних перешкод. Центральний проліт за дещо вищого рівня води, очевидно, є прохідним, проте за наших умов таке проходження вимагало здійснення ряду складних маневрів з необґрунтованим ризиком пошкодити балони катамарану. Прийнято рішення ставати на стоянку по лівому березі на кручі висотою близько 60 м., до якої прямо від мосту веде зручна грунтова дорога.

17-50 – Завершуємо перенесення плавзасобів та спорядження на кручу, встановлюємо табір.

20-00 – Вечеря

22-30 – Відбій

 

Підсумок за день: 4 год. 10 хв. ходових, кілометраж - 32 км.

 

6-й день, 05.05

08-00 – Підйом, сніданок

10-00 – Починаємо перенесення плавзасобів та спорядження до річки, приймаємо рішення міст не проходити і ставати на воду нижче мосту.

10-45 – Завершуємо пакування, стаємо на воду з лівого берега. Через невисоку воду, здійснюємо проводку вздовж лівого берега - 100 м.

Варто зауважити, що адекватні стоянки нижче Устеріків до с. Розтоки (Чернівецької області) нами не спостерігались, по обом берегам прокладено автомобільні дороги, вздовж яких розташовано села, або знаходяться кручі, що впритул підступають до річки. Берег на багатьох ділянках укріплено.

За низького та середнього рівня води можлива організація табору на окремих кам’янистих островах або зарослих густим чагарником луках. Для неперебірливих груп є можливість організації табору біля автомобільної дороги у місцях, де дорога не затиснута між горами і річкою.

У руслі продовжують зустрічатись вищезгадані піраміди, окремі локальні перешкоди утворені цілком техногенними об’єктами, що підпирають річку, утворюючи зливи та бистротоки.

Численні мілини та коси подекуди набувають характеру фільтраційних, перерозподіляючи рівень води в рукавах шляхом пропускання крізь себе води з більш водного рукава у менш водний. За низького рівня води можливі проводки.

В цілому варто не втрачати пильності, особливо щодо техногенних об’єктів. Усі перешкоди йшлись нами сходу.

12-30 – Обід.

13-00 – Виходимо на воду.

Проходимо декілька перешкод 2 к.с., у тому числі невеликі зливи через все русло у окремих рукавах. Декілька небезпечних капітальних мостів.

15-20 – На правому повороті русла перед с. Тюдів розташовано поріг 2+ к.с., не згаданий у звітах (очевидно – свіжо утворений). Орієнтир – висока гора з виходами породи по лівому березі.

Поріг являє собою кам’янисту шиверу з незначним притиском до лівого берега, локальні зливи та основний злив 0,7-0,9 м. на виході з порогу з навалом на великий надводний камінь в струї (справа від зливу).

Проходимо поріг похідним порядком, К-4 злегка навалюється на вищезгаданий камінь в останньому зливі.

За порогом можлива стоянка (дещо засмічена та заросла чагарником). Неподалік по ПБ розпочинається смт. Вижниця. Мальовниче місце, робимо фотографії.

16-00 – Згаданий у багатьох звітах пор. Аміго у Вижниці через поглиблення лівого рукава р. Черемош практично повністю безводний (знаходиться у маловодному правому рукаві). Розглядатись як категорійна перешкода за нашого рівня води він не міг.

16-15 - Стаємо на стоянку на великому острові, утвореному галькою та річковими наносами навпроти кінця с. Тюдів. Багато принесених річкою дров (плавника), панорамні краєвиди на Покутські Карпати.

Домовляємось з водієм про під’їзд до кінця с. Тюдів з подальшою викидкою в Івано-Франківськ.

Відправляємо людей у с. Тюдів у магазин, працюючий магазин знаходиться у кінці села в бік Устериків на автомобільній заправці (3 км.)

20-00 – Вечеря

23-00 - Відбій

Підсумок за день: 4 год. 35 хв. ходових, кілометраж - 30 км.

 

7-й день, 06.05

8-00 – Підйом, сніданок

9-00 – Вбрід проводимо плавзасоби з речами на ЛБ, починаємо антистапель, просушку та перепакування.

12-30 – Вантажимось у орендований бусик

14-30 – Прибуття в Івано-Франківськ

17-03 – Виїзд поїздом № 144 до Києва

 

8-й день, 06.05

05-45 – Прибуття в Київ

Розвезення спорядження до приміщення турклубу «Гряда».

 

5.    Найбільш цікаві об’єкти по маршруту

Інформації про такі об’єкти достатньо у мережі інтернет. За наявності бажання та вільного часу можлива організація розгорнутої культурної програми з пішими радіальними виходами.

 

6.    Додаткові відомості

6.1.  Групове спорядження

1)   Три розбірні катамарани, 13 весел (по одному запасному на катамаран);

2)   ремнабір;

3)   рятувальний кінець «Морковка» - 2 шт.;

4)   гермомішки з розрахунку 50 л. на людину;

5)   2 казани/котли 8 та 9 літрів, пательня;

6) котловий набір;.

7)   пательня;

8)   пилка-ланцюг, сокира;

9)   два газові пальники та 4 450 мл. балони до нього (використовували пальники на стоянці, щодо якої місцеві вимагали оплату а також в умовах відсутності дрів);

10) компас та набір карт;

11) намети відповідно до кількості учасників;

12) 3 міцні мотузки 10 м.;

13) аптечка;

14) 4 насоси-жабки.

 

6.2.Погодні умови

Похід проходив за сприятливих погодних умов, денна температура становила +15 - +25, нічна – не нижче +4, що вкрай тепло як для початку травня в Карпатах. Температура води становила від +6 до +10 на різних ділянках річки. З 03 на 04 травня та з 04 на 05 травня вночі йшов невеликий дощ, 05 травня перша половина дня була хмарною. Вітер не перевищував 3 м/с.

 

6.3.Фінансові витрати

Вид витрат

На 1 людину

На групу

Залізничні квитки Київ – Івано-Франківськ-Київ

170

1700

Закидка Франківськ - Шибене

115

1150

Перезакидка Ільці - Шибене

50

500

Викидка Тюдів - Франківськ

90

900

Харчування

192

1920

Підготовка спорядження

30

300

Всього:

647

6470

 

7.    Висновки та рекомендації за результатами походу

Основні висновки містяться в тексті звіту.

Маршрут може бути рекомендовано для проходження на катамаранах для груп з базовим катамаранним досвідом (достатньо одного-двох виїздів на пороги 2 к.с. у хорошу воду, ідеальним в цьому плані полігоном є Південний Буг, доступний для більшості мешканців України). Для проходження маршруту на надувних, а тим більше – каркасних байдарках, необхідний більш серйозний досвід, в першу чергу – досвід сплаву гірськими річками (для тренування, наприклад, підійде Стрий, передгірські частини гірських річок).

 

Comments: